Французько-таїландська війна
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Французько-таїландська війна (1940–1941) велася між арміями Таїланду і французького режиму Віші за володіння певними областями Французького Індокитаю, які в минулому належали Таїланду.
Французько-таїландська війна | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
Франція (режим Віші) | Таїланд | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
Жан Деко | Плек Пібунсонграм | ||||||||||
Військові сили | |||||||||||
50 000, 20 танків близько 100 літаків |
60 000, 134 танків, 140 літаків, 18 суден | ||||||||||
Втрати | |||||||||||
321 вбитих та поранених, 178 зниклих безвісти, 222 полонених, 22 літака |
54 вбитих, 307 поранених, 21 полонений, 8–13 літаків |
Переговори між Таїландом і Францією незадовго до початку Другої Світової війни показали, що французький уряд готовий до компромісу в питанні незначних змін кордону між Таїландом і Французьким Індокитаєм. Однак після розгрому і капітуляції Франції в 1940 році прем'єр-міністр і військовий диктатор Таїланду генерал-майор Плек Пібунсонграм (відомий в народі як Пхібун) вирішив, що поразка Франції у Європі надає його країні чудовий шанс повернути собі усі території, втрачені в правління короля Чулалонгкома, без будь-яких поступок чи концесій.
Колапс метрополії, очевидно, значно ослабив французькі позиції в Індокитаї; колоніальна адміністрація втратила можливість отримувати зовні постачання і допомогу і повинна була розраховувати виключно на наявні ресурси. Після японського вторгнення до Індокитаю у вересні 1940 року французи були змушені погодитися на влаштування у країні японських військових баз. Пасивна і нерішуча поведінка французької колоніальної влади у конфлікті з Японією переконала Пхібуна в тому, що адміністрація Індокитаю не чинитиме значного опору наразі конфронтації з Таїландом.