Хотів

Хо́тів — село в Україні, у Феодосіївській сільській громаді Обухівського району Київської області. До 17 липня 2020 року село належало до Києво-Святошинського) району. Населення становить 4800 осіб.

село Хотів
Герб Хотова
Ставок у Хотові Ставок у Хотові
Країна	Україна
Область	Київська
Район	Обухівський
Рада	Феодосіївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA32120170080064470
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1465
Населення	4800
Площа	15,127 км²
Густота населення	323,91 осіб/км²
Поштовий індекс	08171[1]
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	50°19′49″ пн. ш. 30°28′18″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	125 м
Найближча залізнична станція	Лісники
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, вул. Паширова, 2
Вебсторінка	Офіційний сайт
Карта
Хотів
Хотів
Мапа
Хотів у Вікісховищі

Хотівській сільській раді до 2020 року були підпорядковані — с. Кременище (370 осіб, 128 садиб) та с. Круглик (330 осіб, 110 садиб). Територія Хотівської сільської ради становила 2432,7 га, з яких Хотів займав 768,7 га (68 вулиць), Кременище — 121,1 га (5 вулиць), Круглик — 50,2 га (6 вулиць). З 17 липня 2020 року входить до складу Феодосіївської сільської територіальної громади.

Географія

Хотів безпосередньо межує з міською смугою на південно-західній околиці Києва (Голосіївський район, Феофанія).

Ландшафт

Мальовнича горбисто-рівнинна територія Хотова, яка є частиною ландшафту Київського плато, порізана ярами і балками. На угіддях — родючі суглинкові сіроземи, а також дерново-підзолисті та супіщані ґрунти. Місцями до села підходить мішаний ліс (дуб, граб, береза, сосна).

Гідрографія

Хотів поділяється на дві частини малою річкою, яка на сучасних картах позначена як Струмок Віта, щоб не дублювати назву головної річки. Давніші назви — річка Хотівка або Донашка (за Л. Похилевичем)^[2], Хотівська (за Д. П. де ля Флізом)^[3]. Її довжина 12,6 км, впадає біля Пирогова у річку Віта, праву притоку Дніпра. Є два ставки.

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 4737 осіб^[4]. Населення села на 1 січня 2006 року становило 4800 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[4]:

Мовний склад населення смт Хотів
Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	4570	96,47
російська	137	2,89
білоруська	7	0,15
вірменська	12	0,25
польська	2	0,04
інші	9	0,20

Історія

Де ля Фліз. Хотів (1854)

Перша задокументована згадка про село Хотів датується 1465 роком^[5], тому його прийнято вважати за дату заснування села.

З кінця XVI століття Хотів належав Києво-Печерській лаврі. У 1572 році урочище Хотів було зафіксоване як власність Феодосіївської церкви, яка належала до Києво-Печерського монастиря, королівським ревізором зем'янином Семе­ном Тріскою. У 1587 році архімандрит цього монастиря Мелетій Хребтович Богуринський позивався на княгиню Настасью Воронецьку за наїзд на «манастирський ґрунт Хотів». Сторони досягли домовленості про обмін ґрунтами під час з'ясування взаємних претензій на Хотів, але її виконання затяглося до 1589 року. 1628 року помісною грамотою архімандрита Хотів було віддано Самуїлу Володкевичу у пожиттєве володіння. З 1682 року він знову значиться серед маєтків обителі.^[6]

Відомо, що через село проходив Богдан Хмельницький, який видав тут указ для свого війська в 1652 р. У XIX ст. Хотів став адміністративним волосним центром Хотівської волості Київського повіту Київської губернії (наприклад у 1864 р. до волості входили села: Хотів, Пирогів, Лісники, Ходосівка, Гвоздів, Підгірці та Креничі)^[2]. Хотівську волость скасовано у 1924 році.

У ЦДІАК України^[7] зберігаються метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівської) с. Хотів (з приписним хутором Феофанія) Київської сотні Київського полку (XVIII ст.); з 1781 р. - Київського повіту Київського намісництва; з 1797 р. - Київського повіту Київської губернії; ХІХ ст. — Хотівської волості Київського повіту Київської губернії.

Городище

Докладніше: Хотівське городище

Поселення на території сучасного села існувало ще в VI столітті до н. е. Це Хотівське городище скіфських часів, розташоване на високому плато між Хотовом і Феофанією — найпівнічніше зі скіфських городищ України. Верхівка плато площею 31 га була обнесена земляним валом, схили укріплені ескарпом, а вздовж підніжжя проходив рів^[8]. Вал ще й досі зберігся на західному, східному і в окремих місцях південного краю плато. На східному та західному схилах добре видно і ескарп, під яким розташована тераса зі стежкою. За народним переказом, який записав Лаврентій Похилевич, у давнину на городищі було місто з замком якогось князя Сірака (Сіряка, Серяка).^[9] Околиці городища дотепер називають Серякове урочище.

Хотівське городище має статус пам'ятки археології національного (спочатку республіканського) значення з 1965 року^[10]. В 2007 році більшу частину городища вивели з-під охорони, а в 2009 на ньому почалося будівництво маєтку бізнесмена Юрія Косюка. Воно знищило північну частину городища,^[11][12] одну з найбагатших залишками давніх споруд і оточену найвищою ділянкою оборонного валу^[8]. Пізніше роботи почалися в південній та східній частинах, які в генплані Хотова теж заплановані до забудови. Зокрема, був засипаний давній східний в'їзд. На півдні городища, згідно генплану, намічено прокладення вулиці Паркової ^[13].

Через заплаву струмка Стратівка на відстані 1,5 км розташовані залишки валів, можливо, іншого давнього городища.

• 
  Хотівське городище у 2008 році.
• 
  Хотівське городище у 2016 році.
• 
  Край Хотівського городища. На задньому плані видно вал, а під ним праворуч — зовнішній край рову. Фото 2009 р. (наступного року ця частина городища була знищена будівництвом маєтку).
• 
  Маєток Юрія Косюка на Хотівському городищі.

Відомі люди

Народилися

• Адамович Дарина Андріївна (1931—2008) — ланкова радгоспу «Хотівський» Києво-Святошинського району Київської області, Герой Соціалістичної Праці.
• Барбара Валентин Петрович — український правник, заступник Голови Верховного Суду України — секретар Судової палати у господарських справах, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук.
• Данілов Володимир Георгійович (1969—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Масарик Василь Степанович — український кінорежисер.
• Хільчевський Валентин Кирилович (23 грудня 1953) — український вчений-гідролог-гідроеколог, доктор географічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, почесний працівник гідрометслужби України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Мешкали, перебували

• Левко Лук'яненко — український політичний та громадський діяч, дисидент. Співзасновник Української Гельсінської спілки. Політик та громадський діяч, народний депутат України. Герой України. Письменник. Один з авторів «Акта проголошення незалежності України». Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року.

Галерея

• 
  Герб с. Хотів, затверджений 2006 р. (автори: М. Г. Безпечний, В. К. Хільчевський)
• 
  Герб с. Хотів (формат Українського геральдичного товариства, 2012 р.)
• 
  Хотівський навчально-виховний комплекс (НВК) - школа-гімназія, 2008 р.
• 
  Хотівський НВК (споруда 1964 р., реконструкція 2008 р.)
• 
  Церква у Хотові, споруджено 2006 р. (УПЦ Московського патріархату)
• 
  Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. (споруджено 2008 року)

Панорама Хотова. На середньому плані — Хотівське городище.

Див. також

• Герб Хотова
• Хотів: з давніх давен і до сьогодення (книга)
• Хотівське городище
• Струмок Віта́
• Річка Віта́
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 лютого 2024.
2. Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864. [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] — С. 30-31.
3. Доминик Пьер де ля Флиз. Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. — Киев, 1854.
4. Чабанівська селищна громада, Фастівський район, Київська область: смт Чабани. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 4 листопада 2023.
5. Клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли. — Том І: Литовский период. — Одесса: Типография «Техник», 1912.
6. Тетяна Люта. Земельна власність Києво-Печерського монастиря в Києві та його околиці в XVI-першій половині XVII ст. // Наукові записки. Том 14, Історія / Національний університет "Києво-Могилянська академія". — 1999. — С. 31-32. Архівовано з джерела 31 березня 2022. Процитовано 1 лютого 2017.
7. ЦДІАК України. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Костянтина і Єлени (Царекостянтинівської) с. Хотів. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
8. Петровська Є. О. Ранньоскіфські пам'ятки на південній околиці Києва / В кн.: Археологія. — К.: Наукова думка, 1970. — Т. XXIV. [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 129—145.
9. Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. — Киев: Киево-Печерская лавра. — 1864. [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] — С. 30-31.
10. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 21 липня 1965 р. № 711 «Про затвердження списку пам'ятників мистецтва, історії та археології Української РСР». Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
11. Будинок на кістках. «Слідство. Інфо». 26.06.2015.
12. Дараган М., Орлюк М., Роменець А., Бондар К. Інтерпретація даних високоточної магнітної зйомки в складі археологічної ГІС (на прикладі Хотівського городища скіфської доби). 15th EAGE International Conference on Geoinformatics — Theoretical and Applied Aspects. 10-13 May 2016, Kiev, Ukraine.
13. Генеральний план с. Хотів, на той час - Києво-Святошинського району Київської області [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.], Викопіювання з генерального плану села Хотів.

Джерела та література

• Хотів: з давніх давен і до сьогодення / М. Г. Безпечний, В. К. Хільчевський, Л. М. Лупеха, І. М. Кісіль; за ред. В. К. Хільчевського. — Київ : ДІА, 2009. — 108 с. — ISBN 978-966-8311-51-2.
• Доминик Пьер де ля Флиз. Кіевскій повѣтъ // Подробная статистика каждой деревни государственных имуществ Киевского округа. — Киев, 1854. (рос. дореф.)
• Сказанія о населенных мѣстностяхъ Кіевской губерніи или Статистическія, историческія и церковныя замѣтки о всѣхъ деревняхъ, селахъ, местечкахъ и городахъ, въ прѣделахъ губерніи находящихся / Собралъ Л. Похилевичъ. — Кіевъ : В типографіи Киево-Печерской лавры, 1864. — 763 с. (рос. дореф.)
• Клепатскій П. Г. Кіевскій повѣтъ // Очерки по историі Кіевской земли. — Одесса : Типографія «Техникъ», 1912. — Т. 1: Літовскій періодъ. — 599 с. (рос. дореф.)
• Chotów (1), pow. kijowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 639. (пол.)

Посилання

• Хотів на сайті Верховної Ради України
• Сайт села [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Сторінка села Хотів на facebook
• Спільнота села Хотів на facebook
• Хотівське городище на facebook
• Загадка Хотівського городища: хто руйнує пам'ятку й навіщо? — УНІАН, 28 жовтня 2009 р. [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Розслідування проекту «Слідство. Інфо» про захоплення Хотівського городища: «Будинок на кістках». 26 червня 2015, «На курячих ніжках». 15 березня 2017
• Історія. Найдавніші часи. Середні віки. Радянський період. Роки державної незалежності [Архівовано 6 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Chotów 1) wieś, powiat kijowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 639. (пол.)
• Chotów, gmina Chotów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 325. (пол.)