Хронологія донних відкладів
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Хроноло́гія до́нних ві́дкладів (варвохронологічний метод, метод де Геєра, хронологія шарів намулу)[1] — геологічний метод визначення віку, який базується на підрахунку шарів донних осадових відкладів озер, морів або річок[К 1], відомих як стрічкові глини і подібних до них осадів. Умовою застосування методу є наявність сезонної шаруватості осадової товщі, коли протягом року формується декілька шарів, які відрізняються, як правило, механічним складом і забарвленням, подібно до річних кілець дерев. Виділення таких пар або т. зв. варвів (англ. varv) та їх підрахунок дозволяє визначити тривалість накопичення осадів та їх відносний вік. Виявлення кореляції між товщинами шарів отриманих в різних розрізах дозволяє встановлювати відповідність між віком шаруватих осадів у межах регіону. Абсолютний вік шаруватих донних відкладів, як правило[К 2], визначається з допомогою альтернативних методів датування. Варвохронологія є унікальним інструментом, який дозволяє визначати вік подій, що відбувалися десятки тисяч років тому з роздільністю в один рік.