Хунедоара (місто)

Хунедоара; рум. Hunedoara
	герб
	Вид на частину міста.
	Основні дані
	45°46′11″ пн. ш. 22°55′13″ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Хунедоара
Адмінцентр	Гунедоара[d]
Столиця для	Vajdahunyad urban electoral districtd і Vajdahunyad electoral districtd
Засновано	1265
Площа	97 км²
Населення	79 235
Висота НРМ	278 ± 1 м
Міста-побратими	Аржантей (1974), Деріндже, Сомбатгей, Зениця
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
GeoNames	8334953
OSM	↑2248737 ·R (Гунедоара)
Поштові індекси	331006–331167
	Міська влада
mayor of Hunedoarad	Ovidiu Hada
Вебсайт	primariahd.ro
	Мапа
	Хунедоара Хунедоара (Румунія)
	Хунедоара у Вікісховищі

Хунедоа́ра^[3]^[4]^[5]^[6]^[7]^[8]^[9]^[10]^[11]^[12], або Гунедоара^[13]^[14]^[15]^[16]^[17]^[18]^[19] (рум. Hunedoara, угор. Vajdahunyad, нім. Eisenmarkt, рум. Târgu Fierului) — місто в Румунії, в повіті Хунедоара, в долині річки Чорна (притока річки Муреш).

Коротка інформація Хунедоара рум. Hunedoara, Країна ...

Закрити

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хунедоара.

Хунедоара розташоване у південно-західній Трансільванії поблизу гір Пояна-Руске.

Після приходу римлян у 106 році тут почалося виробництво заліза у селі Рустіка. Перша згадка про місто з назвою Гунґнод сягає 1265 року.

1514 року спалахнуло селянське повстання під проводом Дєрдь Дожа. З цього приводу багато селян з маєтку Хунедоара були ув'язнені фортеці у вигляді покарання.

Протягом XX століття населення Хунедоара зросло до 86 000 жителів за рахунок швидкої індустріалізації. У місті був найбільший металургійний завод у Румунії (поки Галац не зайняв лідерство), але після падіння залізної завіси діяльність поступово зменшилася через втрату ринку. Це завдало удар по загальному процвітанню міста.

Архітектурна пам'ятка 13 століття — замок Гуньяді, у якому є історичний музей.

Більше інформації Рік, Населення ...

Рік	Населення	Зміна
1850	1937	—
1912	4520	+133.4%
1930	4600	+1.8%
1948	7018	+52.6%
1956	36 498	+420.1%
1966	68 207	+86.9%
1977	79 719	+16.9%
1992	81 337	+2.0%
2002	71 380	−12.2%
2011	60 525	−15.2%
2021	50 457	−16.6%
Джерело: Census data

Закрити

Населення 79,2 тис. мешканців на 2002 рік.

Етнічний склад міста був таким:

Румуни: 92,13%
Угорці: 5,19%
Роми: 1,74%
Інші (переважно трансільванські сакси): 0,85%

Центр чорної металургії. Комбінат ArcelorMittal Hunedoara (3 млн. т сталі на рік) використовує місцевий залізняк (родовища в горах Пояна-Руске) і кам'яне коксівне вугілля Петрошенського басейну. Підприємства коксової, хімічної, харчової промисловості, виробництво будматеріалів.

Янош Гуньяді — угорський військовий і політичний діяч, воєвода Трансильванії, генерал і регент угорського королівства.
Матвій Корвін — король Угорщини і Хорватії.
Мірча Реднік — румунський футболіст.
Георге Крайовяну — румунський футболіст.
Богдан Лобонц — румунський футболіст.

Аржантей, Франція, 1973
Зеніца, Боснія і Герцеговина, 1974
Сомбатхей, Угорщина, 1990
Деріндже, Туреччина, 2000

[1]
http://www.argenteuil.fr/106-hunedoara-roumanie.htm
[2]
https://coduripostaleok.ro/hunedoara/hunedoara-hd
[3]
Хунедоара // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
[4]
Хунедоара // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
[5]
Мунтяну Франчіск // Українська літературна енциклопедія. Т. 3: К—Н. — Київ: Українська енциклопедія, 1995. — С. 419—440.
[6]
Новітня історія Ч. 2 / за ред. В. А. Тарасенко — Київ: Вид-во Київського університету, 1961. — С.234
[7]
Антропологічний склад українського народу: монографія / В. Д. Дяченко; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. — Київ: Наук. думка, 1965. — С. 93
[8]
І. Г. Рознер. Історичні журнали Румунської Народної Республіки (1956—1958 рр.) // Український історичний журнал. — 1959. — Число 3. — С. 138
[9]
Рендюк Т. Г. Українці Румунії: національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 12
[10]
Семенюк С. Українські історико-етнічні землі (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Саксонія). — Львів: Апріорі, 2011. — С. 458, 711, 735, 747, 777, 792, 805, 813
[11]
Україна в системі європейської інтеграції: Монографія. Навчальний посібник / М. Палінчак, В. Приходько, В. Химинець та ін. — Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2016. — С. 257
[12]
Україна крізь віки. Т. 15 Українці в світі / В. П. Трощинський, А. А. Шевченко //Національна академія наук України, Інститут історії України; заг. ред. В. А. Смолій. — Київ: Альтернативи, 1999. — С. 190
[13]
Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 395.
[14]
Старков В. А. Луческу Мірча // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — С. 171. — ISBN 978-966-02-7999-5.
[15]
ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — Вид. 1. — С. 5.
[16]
Богословія. Рим, 1973. — С. 143.
[17]
Великочий В., Кіндрачук Н. Історико-культурна спадщина Карпатського регіону. Навчально-методичний посібник. — Івано-Франківськ, 2013. — С. 150, 184, 187—188.
[18]
Сучасна зарубіжна етнологія : антологія. У 2 т. / голов. ред. Г. Скрипник ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2010. – T. 2. — С. 246, 248.
[19]
Комюніке Секретаря Європейського суду з прав людини стосовно рішення у справі «Рупа проти Румунії». ЛІГА:ЗАКОН. Процитовано 5 грудня 2022.

Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Hunedoara

[[http://www.argenteuil.fr/106-hunedoara-roumanie.htm_http://www.argenteuil.fr/106-hunedoara-roumanie.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] [1]
http://www.argenteuil.fr/106-hunedoara-roumanie.htm

[[https://coduripostaleok.ro/hunedoara/hunedoara-hd_https://coduripostaleok.ro/hunedoara/hunedoara-hd]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] [2]
https://coduripostaleok.ro/hunedoara/hunedoara-hd

[3] [3]
Хунедоара // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[4] [4]
Хунедоара // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.

[5] [5]
Мунтяну Франчіск // Українська літературна енциклопедія. Т. 3: К—Н. — Київ: Українська енциклопедія, 1995. — С. 419—440.

[6] [6]
Новітня історія Ч. 2 / за ред. В. А. Тарасенко — Київ: Вид-во Київського університету, 1961. — С.234

[7] [7]
Антропологічний склад українського народу: монографія / В. Д. Дяченко; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. — Київ: Наук. думка, 1965. — С. 93

[8] [8]
І. Г. Рознер. Історичні журнали Румунської Народної Республіки (1956—1958 рр.) // Український історичний журнал. — 1959. — Число 3. — С. 138

[9] [9]
Рендюк Т. Г. Українці Румунії: національно-культурне життя та взаємовідносини з владою. — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 12

[10] [10]
Семенюк С. Українські історико-етнічні землі (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Саксонія). — Львів: Апріорі, 2011. — С. 458, 711, 735, 747, 777, 792, 805, 813

[11] [11]
Україна в системі європейської інтеграції: Монографія. Навчальний посібник / М. Палінчак, В. Приходько, В. Химинець та ін. — Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2016. — С. 257

[12] [12]
Україна крізь віки. Т. 15 Українці в світі / В. П. Трощинський, А. А. Шевченко //Національна академія наук України, Інститут історії України; заг. ред. В. А. Смолій. — Київ: Альтернативи, 1999. — С. 190

[13] [13]
Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 395.

[14] [14]
Старков В. А. Луческу Мірча // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — С. 171. — ISBN 978-966-02-7999-5.

[15] [15]
ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — Вид. 1. — С. 5.

[16] [16]
Богословія. Рим, 1973. — С. 143.

[17] [17]
Великочий В., Кіндрачук Н. Історико-культурна спадщина Карпатського регіону. Навчально-методичний посібник. — Івано-Франківськ, 2013. — С. 150, 184, 187—188.

[18] [18]
Сучасна зарубіжна етнологія : антологія. У 2 т. / голов. ред. Г. Скрипник ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – К., 2010. – T. 2. — С. 246, 248.

[19] [19]
Комюніке Секретаря Європейського суду з прав людини стосовно рішення у справі «Рупа проти Румунії». ЛІГА:ЗАКОН. Процитовано 5 грудня 2022.

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[1]

[2]

Хунедоара (місто)

Wikiwand in your browser!

Wikiwand in your browser!

Географія

Історія

Пам'ятки

Населення

Економіка

Відомі люди

Міста-побратими

Світлини

Примітки