Хурайс

Нафтове родовище «Хурайс» (араб. حقل خريص‎) — супергігантське нафтове родовище у Східній провінції Саудівської Аравії, розташоване за 250 км на південний захід від Дахрану. Входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки.

Хурайс
Країна	Саудівська Аравія
Дата відкриття (винаходу)	1957

Хурайс

Район розташування родовища Хурайс

Історія

Хурайс, відкрите у березні 1957 року^[1], розташоване західніше від найбільшого нафтового родовища світу Гавар у схожій антиклінальній структурі простягання північ-південь. Основні запаси вуглеводнів пов'язані із відкладеннями верхньої юри передусім карбонатним резервуаром Араб D^[2], котрий охоплює нижню частину формації Араб та верхню частину формації Джубайла (кімеріджський ярус). Вони сформувались у внутрішньошельфовому басейні в умовах трансгресії моря, котра стартувала на початку верхньої юри та завершилась зворотним перетворенням басейну у мілководний наприкінці цього ж відділу юри. Нафтоматеринськими породами виступають багаті на органічний матеріал вапняково-аргілітові відкладення формації  Tuwaiq Mountain (середня юра, келовейський ярус). Також виявлені поклади вуглеводнів у резервуар Нижній Фадхлі, пов'язаному із розташованою глибше формацією Дхрума (середня юра, батський ярус).

Розробка родовища Хурайс розпочалась у 1963 році, проте після спорудження 90 свердловин проєкт призупинили. Причиною стала відносно низька продуктивність свердловин та відсутність в його районі водоносних пластів, котрі могли б надати необхідний ресурс для впровадження системи витіснення нафти^[3].

У 2009 році Хурайс повторно ввели в експлуатацію. Його розробку організували за єдиним проєктом із родовищами Абу-Джифан та Мазалідж, котрі розташовані на тій же структурі далі на південь. Видобувні запаси проєкту при цьому оцінювались у 25 млрд барелів нафти. Для її витіснення організували систему транспортування морської води із Перської затоки, здатну подавати 4,5 млн барелів на добу (окрім Хурайс, вона також обслуговує південну частину Гавару).

У межах проєкту спорудили чотири сотні свердловин: 232 нафтові, 119 для закачування води та 58 спостережних. Отримана продукція надходить на шість установок сепарації нафти та газу (gas oil separation plant, GOSP), чотири з яких знаходяться на Хурайс та по одній на Абу-Джифан і Мазалідж. Разом вони здатні видавати 1,2 млн барелів нафти на добу. Попутний газ проходить підготовку на газопереробному заводі Хурайс^[4].

У 2018 році на Хурайс запустили п'яту установку підготовки, що збільшила потужність до 1,5 млн барелів нафти на добу. Вона призначена для роботи з вуглеводнями, видобутими із глибоких горизонтів — резервуару Нижній Фадхілі^[5].

Характеристика

Глибина залягання покладів 1550 м. Запаси 500 млн т.

Примітки

1. Saudi Aramco releases seven more Khurais tenders. Oil & Gas Middle East (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
2. Al-Awwad, Saad F.; Collins, Lindsay B. (2013-07). Arabian carbonate reservoirs: A depositional model of the Arab-D reservoir in Khurais field, Saudi Arabia. AAPG Bulletin (англ.). Т. 97, № 7. с. 1099—1119. doi:10.1306/11051212103. ISSN 0149-1423. Процитовано 1 квітня 2020.
3. Twilight in the Desert: The Coming Saudi Oil Shock and the World Economy. Архів оригіналу за 19 грудня 2021.
4. Saudi Aramco Khurais Mega Project, Khurais. Hydrocarbons Technology (брит.). Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 1 квітня 2020.
5. Khurais Oil Field Expansion, Saudi Arabia (амер.). Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.