Чіп (корок)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Чіп (прасл. *čepъ, можливо, від *čapati)[1] — конусоподібна дерев'яна пробка для закорковування отвору в якійсь посудині, переважно в бочці[2][3]. Зменшені форми — чопо́к, чопе́ць, чо́пик, чіпо́к, чопо́чок[4]. Аналогічні пробки для винних пляшок роблять з натурального корку.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чіп.
Чоповий отвір просвердлюють в одній з клепок після завершення складання бочки. Для герметичності чіп перед закоркуванням обгортають кружком матеріалу.
Для закорковування бочок з молодим вином використовують спеціальний чіп — шпунт[5].