Шелест Петро Юхимович
політик (1908-1996) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Шелест Петро Юхимович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ше́лест Петро́ Юхи́мович (1 (14) лютого 1908, Андріївка, Харківська губернія — 22 січня 1996(1996-01-22), Москва) — партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Перший секретар ЦК КП України (1963—1972). Кандидат у члени ЦК КПУ (1954—1956). Член ЦК КПУ (1956—1976). Член Політбюро (Президії) ЦК КПУ (з 30 вересня 1961 по 25 травня 1972) (кандидат у члени Президії ЦК КПУ з 19 лютого 1960 по 27 вересня 1961). Член ЦК КПРС (1961—1975), член Політбюро (Президії) ЦК КПРС (з 16 листопада 1964 по 27 квітня 1973) (кандидат у члени Президії ЦК КПРС з 13 грудня 1963 по 16 листопада 1964). Депутат Верховної Ради Української РСР 4–8-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 5–8-го скликань (1958—1974), член Президії Верховної Ради СРСР (1966—1972). Герой Соціалістичної Праці (13.02.1968).
Петро Юхимович Шелест | |
---|---|
9-й Перший Секретар ЦК КП України | |
2 липня 1963 — 19 травня 1972 | |
Попередник | Микола Підгорний |
Наступник | Володимир Щербицький |
Заступник Голови Ради Міністрів СРСР | |
19 травня 1972 — 7 травня 1973 | |
Прем'єр-міністр | Олексій Косигін |
Народився |
1 (14) лютого 1908 Андріївка, Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Помер |
22 січня 1996(1996-01-22) (87 років) Москва, Росія |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | державний діяч, політик |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Alma mater | Приазовський державний технічний університет |
Політична партія | КПРС |
Батько | Шелест Юхим Дмитрович |
У шлюбі з |
Любов Банна (†1942) Іраїда Павлівна Мозгова (Попова) (з 1942 р.) |
Діти | |
Нагороди | |
Підпис | |
Петро Шелест був ідейним комуністом, проте прагнув обстоювати інтереси УРСР і працював на паритет в господарчих стосунках між Центром та союзними республіками. Через це був запідозрений вищим керівництвом СРСР у недостатній лояльності і переведений до Москви на посаду заступника Голови Ради Міністрів СРСР (1972). Його книга «Україно наша Радянська» (1970) була розкритикована за «недостатній інтернаціоналізм», вилучена з продажу та з бібліотек. У квітні 1973 року Петро Шелест був виведений із Політбюро і відправлений на пенсію.