Штурм Бастилії

Штурм Басти́лії (фр. Prise de la Bastille [pʁiz də la bastij]) — подія, що відбулася в Парижі вранці 14 липня 1789 року. Середньовічна фортеця-в'язниця Бастилія становила королівську владу в центрі Парижа. На момент штурму в ній перебувало семеро ув'язнених, проте вона стала символом падіння монархії; її взяття стало відправною точкою для спалаху Великої французької революції.

Штурм Бастилії
Велика французька революція
«Штурм Бастилії 14 липня 1789», художник Жан-П'єр Уель «Штурм Бастилії 14 липня 1789», художник Жан-П'єр Уель
Дата: 14 липня 1789 Місце: Париж, Франція Результат: Бастилія захоплена повстанцями, початок революції
Сторони
Французький уряд	Ополчення Парижа (майбутня Національна гвардія)
Командувачі
Бернар Рене де Лоне	П'єр-Огюстен Гюлен
Військові сили
114 солдат, 30 гармат	600 — 1,000 повстанців
Втрати
1 (6 чи 8 солдатів вбиті після падіння Бастилії)	98

День взяття Бастилії 14 липня у Франції є державним святом. Ця подія детально описана в романі Александра Дюма (батька) «Анж Піту».

Перебіг штурму

13 липня 1789 року повстанцями був розграбований Арсенал, Будинок Інвалідів та міська мерія, а наступного дня озброєний натовп підійшов до Бастилії.

Гарнізон фортеці складався з 82 інвалідів та 32 швейцарців. Після відмови коменданта Бастилії маркіза де Лоне добровільно здати фортецю, повстанці опівдні почали штурм. З легкістю проникнувши в перший зовнішній двір та розрубавши сокирами ланцюги, які тримали міст, вони увійшли у другий двір, де містилися квартири коменданта та гарнізону. Почалася запекла стрілянина.

Лоне, розуміючи, що гарнізону довго не встояти проти облоги, зважився підірвати Бастилію. Але в той час, коли він із запаленими смолоскипом у руках хотів спуститися в пороховий льох, два унтерофіцери Беккар та Ферран кинулися на нього та примусили скликати військову раду. Майже одноголосно вирішили здатися. Підняли білий прапор та через кілька хвилин повстанці захопили Бастилію.

У день штурму Бастилії король Франції Людовик XVI записав у своєму щоденнику: «Нічого»^[1].

Примітки

1. Сергей Цветков. Кому мешала Бастилия? (рос.)