Якуб Крох

Якуб Соломон Крох (пол. Jakób Salomon Kroch, бл. 1850, Львів — 16 травня 1922, там само) — львівський архітектор.

Якуб Соломон Крох
Народження	бл. 1850 Львів
Смерть	16 травня 1922(1922-05-16) там само
Країна (підданство)	Польська Республіка
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Архітектурний стиль	історизм, модерн
Членство	Польське політехнічне товариство у Львові
Якуб Крох у Вікісховищі

Біографія

Народився у Львові. Протягом 1872—1877 років навчався у львівській Технічній академії.^[1] Отримав концесію на будівництво у Львові. Споруджував переважно прибуткові будинки в різних напрямках історизму, згодом перейшов до стилістики модерну. Від 1906 року член Політехнічного товариства у Львові.^[2] Був у складі журі конкурсу проєктів реконструкції львівської ратуші. Член міської ради Львова.^[3] Член ради єврейської релігійної громади Львова.^[4] Помер у Львові 16 травня 1922 року.

Роботи у Львові

• Добудова третього поверху будинку на вулиці Шевській, 8 (1881).^[5]
• Реконструкція даху будинку на вулиці Галицькій, 7 (1882).^[6]
• Будинок на вулиці Городоцькій, 50 (1885).
• Власний будинок на нинішній вулиці Крушельницької, 23 (1883—1887).
• Прибутковий дім на нинішній вулиці Хмельницького, 43 (1886—1887).
• Будинок на вулиці Дорошенка, 19 (1888), розібраний перед 1909 роком для будівництва нового за проєктом Володимира Підгородецького.^[7]
• Дерев'яний літній театр на північному кінці Гетьманських валів, на місці колишнього Королівського белюарду (1891, не збережений).^[8]
• Чотири триповерхових житлових будинки на вул. Кохановського, 5, 7 (нині вул. Левицького), вул. Кльоновича, 3 та вул. Мілковського, 4 (нинішня вул. Гулака-Артемовського) (співавтор Маврикій Зильберштайн; 1893);^[9]
• Реконструкція санвузлів правої офіцини будинку на площі Ринок, 12 (1894, співавтор Маврикій Зильберштайн).^[10]
• Житлові триповерхові будинки на вул. Кльоновича, 6, 8 (співавтор Маврикій Зильберштайн; 1895);^[11][12]
• Адміністративне приміщення зліва від входу до Нового єврейського кладовища у Львові (1894).^[13]
• Житлові будинки на вулиці Гуцульській, 3, 5, 7, 9, 11, 11а, 15, 17, 19 (1892—1896, співавтор Маврикій Зильберштайн).^[14]
• Власні прибуткові будинки на нинішній вулиці Бандери, 35, 37, 39 (1908).
• Прибуткові будинки на вулиці Новий Світ (1905—1910, співавтор Генрик Сальвер).
• Прибутковий дім на вулиці Замарстинівській, 8.