Фольксґемайншафт
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Фольксґемайншафт[1] (нім. Volksgemeinschaft, дос. «народна спільнота»,[2][3][4] також «національна спільнота»[5] або «расова спільнота»,[6] залежно від перекладу складового терміну Volk; нім. вимова: [ˈfɔlksɡəˌmaɪnʃaft] ( прослухати)) — німецький вираз, який став популярним під час Першої світової війни, коли німці об'єдналися на підтримку війни, і багато хто відчув «полегшення від того, що одним махом всі соціальні та політичні розбіжності можуть бути вирішені у великому національному рівнянні».[4] Ідея фольксґеймантшафту ґрунтувалася на ідеї об'єднання людей, попри класові відмінності, для досягнення національної мети[7], і надії на те, що національна єдність «знищить усі конфлікти — між роботодавцями і найманими працівниками, містом і селом, виробниками і споживачами, промисловістю і ремеслом».[4]
Після поразки Німеччини у Першій світовій війні концепція фольксґеймантшафту залишалася популярною, особливо на правому крилі німецької політики, на противагу класовій боротьбі, яку пропагували марксистські партії, такі як соціал-демократи та комуністи. Німецька консервативна партія стала Німецькою національною народною партією, а Націонал-ліберальна партія реорганізувалася в Німецьку народну партію, причому нові назви частково мали на меті відсилати до концепції фольксґеймантшафту.[8]
Ця концепція, як відомо, була сприйнята новоствореною Нацистською партією у 1920-х роках і зрештою стала тісно асоціюватися з нацизмом після приходу до влади Адольфа Гітлера. У нацистському баченні концепції, суспільство й надалі буде організоване на класи (на основі таланту, власності чи професії), але класового конфлікту не буде, оскільки спільна національна свідомість надихатиме різні економічні та соціальні класи на гармонійне співіснування та працю на користь нації.[9] Нацистська концепція фольксґеймантшафту також мала важливий расовий аспект: її членами могли бути тільки «люди арійської крові».[10]