Євсюков Юрій Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Євсюков.

Юрій Степанович Євсюков (*17 січня 1948, Улан-Уде, Бурятська АРСР, Російська РФСР) — радянський, український актор театру та кіно. Заслужений артист України (2007)^[1]. Народний артист України (2017).^[2]

Юрій Євсюков
Ім'я при народженні	Юрій Степанович Євсюков
Народився	17 січня 1948(1948-01-17) (77 років)  Улан-Уде, РРФСР, СРСР
Громадянство	Україна  СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
IMDb	nm0947866
Нагороди та премії

Життєпис

У 41 рік 1989 закінчив Російський університет театрального мистецтва (ҐІТІС) за фахом «акторська майстерність» (викл. М. Захаров, А. Васильєв).

Працював у ряді українських театрів та у Москві.

У 1984—1988 та від 1995 — актор Харківського українського драматичного театру.

Досить пізно прийшов у акторську професію. Активно включився в український кінопроцес на межі 1980-90-тих років. Зіграв низку знакових ролей, зокрема у культовій стрічці «Вперед, за скарбами гетьмана!». Критики твердять, що його роботи відрізняє доброта, енергія, психологічна пронизливість та велетенський досвід. Досить популярний у кіноколах Російської Федерації.

Викладає у Харківському національному університеті мистецтв (кафедра майстерності актора)^[3].

Фільмографія

• 1987 — «Березова гілка» (фільм-вистава) — Рем Степанович Кондаков, лікар-психіатр
• 1987 — «Голий» (короткометражний) — Кошкін
• 1987 — «Руда фея»
• 1991 — «Ніагара» — Аркадій Миколайович Перестукін
• 1993 — «Вперед, за скарбами гетьмана!»
• 1993 — «Дике кохання» — батько Максима
• 1993 — «Заручники страху» — комісар Мегре
• 1994 — «Дорога на Січ» — Ґанджа
• 1995 — «Будемо жити!» — чоловік у потойбічному світі
• 1995 — «Геллі і Нок» — рибалка
• 1997 — «Сьомий маршрут» - гід Данило Притуляк
• 1998 — «Тупік» — лейтенант міліції Остапчук
• 2001 — «Блюстителі пороку» — редактор
• 2009 — «День переможених»
• 2013 — «F63.9 Хвороба кохання»
• 2019 — «Маршрути долі»

та інших.