Єдлічка Алоїз Венцеславович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єдлічка.

Алоїз Вячеславович^[5] (Венцеславович^[6]) Є́длічка (нім. Alois Jedliczka; нар. 14 грудня 1821, Куклені — пом. 27 вересня 1894, Полтава) — український композитор, фольклорист, педагог, піаніст та хоровий диригент^[5]. Чех за походженням. Брат піаніста Венцеслава Єдлічки, батько піаністів Ернста Єдлічки і Катерини Зайцевої (Єдлічко).

Єдлічка Алоїз Венцеславович
нім. Alois Jedliczka
Зображення
Основна інформація
Дата народження	14 грудня 1821(1821-12-14)[1] або 14 грудня 1819(1819-12-14)[2]
Місце народження	Kuklenyd, Градець-Кралове, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1]
Дата смерті	1894[2][3][…]
Місце смерті	Полтава, Російська імперія[1]
Громадянство	Російська імперія
Професії	композитор, музичний педагог
Освіта	Празька консерваторія
Діти	Єдлічка Ернст Алоїзович[4]
Брати, сестри	Єдлічка Венцеслав Венцеславович

Біографія

Народився 14 грудня 1821 року у місті Кукленах (тепер у складі міста Градець-Кралове, Чехія). 1837 року вступив до Празької консерваторії^[5], учень Діоніса Вебера і Джованні Баттіста Гордіджані. У 1842 році закінчив консерваторію та прибув до України й викладав гру на фортепіано в Полтавському інституті шляхетних дівчат^[5].

З 1848 року Алоїз Єдлічка викладав гру на фортепіано та італійський спів в інституті шляхетних дівчат^[5]; серед його учениць була і майбутня оперна співачка Олександра Сантагано. Брати Єдлічки пропрацювали у Полтавському інституті шляхетних дівчат понад 40 років: Венцеслав обіймав посаду старшого викладача музики з 1848 по 1879 рік, Алоїз був його помічником та вчителем італійського співу з 1848 по 1882 рік, та музики — по 1893 рік^[7]. Батько піаністів Ернеста Єдлічки (1857—1904) і Катерини Єдлічко (в шлюбі Зайцевої, 1850-біля 1913), дідусь піаністки Олени Зайцевої (Helene Saizeva-Schukowitsch, Швеція).

Помер 27 вересня 1894 року в Полтаві.

Творчість

Основою творчої діяльності було збирання і обробка українських народних пісень^[5]. Підсумком величезної роботи композитора у цьому напрямі вважається збірка «100 малоросійських народних пісень» (у 2-х частинах; видавці: M.І. Бернард (1861) та П. І. Юргенсон (1862)), що містить багато цінних зразків української народно-пісенної творчості. Попурі «Квітоньки України» на теми улюблених українських пісень являє спробу автора представити українську народно-пісенну творчість в фортепіанному викладі. Мабуть, не випадково А. Єдлічка саме так назвав свій твір, адже, як зазначав відомий музикознавець Микола Гордійчук, «пісні народні… — це квітки».

Написав музику до відомої пісні «Гей була в мене коняка» (на слова Якова Щоголіва). Алоїз Єдлічка є автором фантазії «Спогад про Полтаву», зробив редакцію музики Опанаса Марковича до «Наталки Полтавки» Івана Котляревського. Записи українського фольклору Алоїза Єдлічки використовували Микола Лисенко, Ф. Колесса та інші українські композитори й музикознавці.

Твори

• Собрание малороссийских народных песен, ч. 1-2. СПБ, 1861.
• Сто малороссийских народных песен. СПБ, 1869.