Єлизавета Альбертіна Ангальт-Бернбурзька

Єлизавета Альбертіна Ангальт-Бернбурзька (нім. Elisabeth Albertine von Anhalt-Bernburg), 31 березня 1693 — 7 липня 1774) — принцеса Ангальт-Бернбурзька з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Бернбургу Карла Фрідріха та графині Софії Альбертіни цу Сольмс-Зонненвальде, дружина князя Шварцбург-Зондерсгаузену Ґюнтера XLIII.

Єлизавета Альбертіна Ангальт-Бернбурзька
нім. Elisabeth Albertine von Anhalt-Bernburg
Єлизавета Альбертіна Ангальт-Бернбурзька Портрет Єлизавети Альбертіни пензля невідомого майстра, XVIII сторіччя, музей замку Зондерсгаузен
2-а княгиня-консорт Шварцбург-Зондерсгаузену
Початок правління:	10 травня 1721
Кінець правління:	28 листопада 1740
Попередник:	Вільгельміна Крістіна Саксен-Веймарська
Наступник:	Шарлотта Вільгельміна Ангальт-Бернбурзька
Дата народження:	31 березня 1693(1693-03-31)
Місце народження:	Бернбург, Ангальт-Бернбург
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	7 липня 1774(1774-07-07) (81 рік)
Місце смерті:	Арнштадт, Священна Римська імперія
Чоловік:	Ґюнтер XLIII
Діти:	не було
Династія:	Асканії, Шварцбурги
Батько:	Карл Фрідріх
Мати:	Софія Альбертіна цу Сольмс-Зонненвальде
Єлизавета Альбертіна Ангальт-Бернбурзька у Вікісховищі

Біографія

Народилась 31 березня 1693 року у Бернбурзі первістком в родині спадкоємного принца Ангальт-Бернбургу Карла Фрідріха та його першої дружини Софії Альбертіни цу Сольмс-Зонненвальде, з'явившись на світ за 9 місяців після їхнього весілля. Мала п'ятеро молодших братів і сестер, з яких вижили брат Віктор Фрідріх і сестри Шарлотта Софія, Августа Вільгельміна та Фредеріка Генрієтта.

Втратила матір у 15-річному віці. За кілька років батько одружився вдруге, але до того часу Єлизавета Альбертіна вже була одружена.

Портрет Ґюнтера XLIII пензля невідомого майстра

У 19-річному віці стала дружиною 34-річного спадкоємного принца Шварцбург-Зондерсгаузену Ґюнтера. Весілля відбулося 2 жовтня 1712 у Бернбурзі. Шлюб був щасливим, але дітей пара не мала.

Ґюнтер перебрав на себе керування країною ще за життя батька, а у 1721 році офіційно став правлячим князем. Відомий був як добрий, справедливий і благочесний правитель. Мав також пристрасть до мисливства.

Мешкало подружжя у Зондерсгаузенському палаці.^[1] У 1722 році до замкової церкви був встроєний орган. У 1729—1734 роках для Єлизавети Альбертіни був збудований палац у Арнштадті, на випадок її вдівства. За життя подружжя у палаці зберігалися князівські колекції витворів мистецтва.^[2] Однак, Єлизавета Альбертіна також намагалася організувати там другий двір.^[3]

Ґюнтер помер наприкінці листопаду 1740 року. Князівство перейшло його молодшому братові Генріхові XXXV. Єлизаветі Альбертіні після тривалого юридичного розгляду вдалося отримати у спадок бібліотеку чоловіка, яку вона потім передала своєму братові Віктору II Фрідріху.^[4]

Пішла з життя у Арнштадті за часів правління свого небожа Крістіана Ґюнтера, 7 липня 1774 року.

Генеалогія