Єлизавета Померанська

Єлизавета Померанська (пол. Elżbieta pomorska, чеськ. Eliška Pomořanská; бл. 1347 — 15 квітня 1393) була четвертою і останньою дружиною Карла IV, імператора Священної Римської імперії та короля Богемії.

Єлизавета Померанська
Біографічні дані
Народження	13 листопада 1347(1347-11-13)[1][2]  Богемське королівство
Смерть	14 лютого 1393(1393-02-14)[3][1][…] (45 років)  Прага, Священна Римська імперія або Градець-Кралове, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[2]
Поховання	Собор святого Віта
У шлюбі з	Карл IV
Діти	Анна Чеська, Сигізмунд I Люксембург, Margaret of Bohemia, Burgravine of Nurembergd, Йоганн фон Герліцd і Karel of Bohemiad[3]
Династія	Грифичі
Батько	Bogislaw V, Duke of Pomeraniad
Мати	Elizabeth of Poland, Duchess of Pomeraniad
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Елізавета була дочкою Богуслава V, герцога Померанії^[4], та Єлизавети Польської, дочки Казимира III, короля Польщі, і Альдони Литовської. Елізавета вийшла заміж за Карла 25 травня 1363 року в Кракові,^[5] всього лише один рік після смерті третьої дружини Карла, Анни Свідницької. Нареченій була 16 років, тоді як наречений мав 47 років. Шлюб з Елізаветою Карл уклав в основному з дипломатичних міркувань, оскільки це допомогло розірвати античеську коаліцію під керівництвом Рудольфа IV, герцога Австрії, з участю польських і угорських королів. 18 червня 1363 року в Богемії, в Празі, Елізавета була коронована королевою Богемії,^[5] а через 5 років, 1 листопада 1368 року, вона також була коронована імператрицею Священної Римської імперії в Римі Папою Урбаном V.^[6]

Елізавета та Карл мали дітей:

• Анна Чеська (1366—1394), одружена з Річардом II, королем Англії^[7]
• Сигізмунд Люксембург (1368—1437), імператор Священної Римської імперії та король Богемії та Угорщини^[8]
• Йоганн фон Герліц (1370—1396), марграв Моравії та герцог Герлица, одружений з Ріхардіс Катериною Шведською^[9]
• Карл (13 березня 1372 — 24 липня 1373)^[9]
• Маргарета Богемська (1373—1410), вийшла заміж за Яна III, бургграфа Нюрнберга^[9]
• Генріх (1377—1378)^[9]

Королева та імператриця

Елізавета славилася своєю енергією, впевненістю в собі та фізичною силою. Стосунки між Елізаветою та Карлом описуються як добрі і гармонійні. Під час серйозної хвороби Карла у 1371 році Елізавета здійснила мініатюрне паломництво, йдучи пішки до кафедрального собору та принісши дари у молитві за його здоров'я. Їхній хороший зв'язок був втілено в мистецтві, наприклад, у фільмі «Ніч на Карлштейні» (Noc na Karlštejně). Здається, що вона не використовувала політичний вплив; вона турбувалася тим, що Карл віддавав перевагу своїм дітям від попереднього шлюбу, але не могла змусити його змінити свою думку.

Вдівство

Після смерті чоловіка 29 листопада 1378 року в Празі, син Карла з попереднього шлюбу, Венцеслав IV, взяв на себе трон. Елізавета тоді дбала про своїх двох синів, головним чином про старшого, Сигізмунда, якого вона підтримувала в його зусиллях стати королем Угорщини.

Елізавета пережила Карла IV на 15 років. Вона померла 15 лютого 1393 року в Градце-Кралове (Кеньггратц) і була похована поруч із своїм чоловіком у соборі святого Віта.