Єлизаветинська

Єлизаве́тинська — станиця в Краснодарському краї. Адміністративно підпорядкована адміністрації міста Краснодар. Центр Єлизаветинського сільського округу.

станиця Єлизаветинська
Елизаветинская
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Краснодарський край
Поселення	Краснодарська міська рада
Код ЗКАТУ	401 964 8 03 401 96 4 8
Код ЗКТМО	03 701 000 131
Основні дані
Час заснування	1821
Населення	▲24 755 (2010) [1]
Площа	24,364 км²
Поштовий індекс	350915 і 350916
Телефонний код	+7 861
Географічні координати:	45°02′53″ пн. ш. 38°47′34″ сх. д.
Водойма	р. Кубань
Мапа
Єлизаветинська Єлизаветинська
Єлизаветинська у Вікісховищі

Населення — 19 тис. мешканців (2002).

Станиця розташована на високому правом березі Кубані, за 7 км на захід від центру Краснодара, навпроти адигейського аулу Хаштук.

Більшість мешканців працює в Краснодарі.

Провідними видами транспорту, зв'язуючими станицю з містом Краснодар, є маршрутні таксі (32, 32"а", 10"а") і автобуси (33, 66 тощо). У самій Єлизаветинській налагоджена робота маршруту 3 «а».

Історія

Наприкінці XVIII століття на місці майбутньої станиці з'явився укріплений піст Чорноморських козаків Єлизаветинський. Назву свою він отримав на честь дружини Олександра I Єлизаветі Олексіївни. Поруч з постою посадою розташовувалось курінне поселення Тимашевське, в 1807 переселене північніше (див. Тимашевськ). У 1821 року на місці посту було утворено курінне селище Єлизаветинське (з 1842 — станиця). Населення його становили Дніпровські козаки, переселені на Кубань слідом за чорноморцями у першій чверті XVIII століття. До 20-х років XX століття станиця Єлизаветинська входила в Єкатеринодарський відділ Кубанської області.

У 1930-х роках під час сталінських репресій чоловіків станиці забрали, повели за межі населеного пункту і розстріляли. Місцевий мешканець Микола Іванович Ляшко розповідав: «Я запомнив ту ноч добре, бо забирали мого батька. Зразу на глинище і унічтожають. Вибирали таких, щоб строєвих і гарних. Станицю роздділили на квартали. Прийшли, визивають, папаня вийшов у сінце, а мама — що таке? Або було так, тебе возьмуть, ти покажи де жеве Стешенко, його бах, а потім і тебе. Убивали на Глинищі». Тепер на місці масового поховання жервт репресій розташовані дачі^[2].

Уродженці

Христюк Павло Оникійович (1890 — 19 вересня 1941 р.) — міністр кількох урядів УНР, член Української Центральної Ради.