Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Єлиховичі

село в Україні, у Золочівській міській громаді Золочівського району Львівської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Єлихо́вичі — село в Україні, у Золочівській міській громаді Золочівського району Львівської області. Населення — 807 осіб.

Коротка інформація село Єлиховичі, Основні дані ...
Remove ads

Перші згадки про село

Найдавніша згадка про село Єлиховичі міститься в 14-му томі Актів ґродських і земських часів Речі Посполитої з так званого Бернардинського архіву у Львові. У судових записках від 17 жовтня 1447 року назва села зафіксована латинською мовою у двох варіантах — «Gelechowycze» («Ґелеховиче») і «Gelechowicze» («Ґелеховіче»)[2]. Написання назви села через першу літеру «G» фігурує і в судових записках від 1449 року. Однак вже у 1532 році вжито словотворну форму «Jelechowycze» — «Єлеховиче», що дуже наближена до сучасної назви.

Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн, виданий на межі ХІХ—ХХ століть, подає назву села польською мовою як «Jelechowice», тобто «Єлеховіце», а українською — «Єлеховичі»[3].

Remove ads

Походження назви

Узагальнити
Перспектива

Деякі дослідники вважаються, що в назві села приховане мадярське коріння. Наприкінці ІХ століття прикарпатськими землями переходили угорці (угри), рухаючись за Карпати у басейн середнього Дунаю і Тиси. У часи їхнього переселення згадуються князь Єлех і його син Єзелех, які могли передати своє імення нащадкам або підданим, що з якихось причин осіли на цій землі.

Не менше можливостей дати назву селу мали і давні слов'яни з іменами на зразок Олех, Єлех, Желех, Шелех, Гелих, які частково збереглися до нинішнього дня як прізвища. Саме слов'янський корінь проглядається в назвах сусідніх з Єлиховичами населених пунктів, які мають імена-патроніми з суфіксам на «–ичі», що трансформувався з «-иче». Це Хильчичі (під впливом польського називництва — Хильчиці) — від імені Хиль, Жуличі — від імені Жул (Жуль), Сновичі — від імені Снов та деякі інші. Поселення з подібними назвами вважаються одними з найдавніших.

Серед місцевих мешканців поширена легенда, що початки села Єлиховичі пов’язані з легендарним городищем Радече, яке, за переказами, існувало на північній околиці Золочева. Після чергового половецького чи татарського погрому частина мешканців покинула згарище своїх жител і заснувала в болотистій місцевості нове поселення. З цими часами пов'язані легенди про походження назви села від вислову «Є-лихо-вічне», а також від вільшинового гаю, який прийняв під свій захисток біженців. Розмовний варіант слова «вільха» — «єльха».

Remove ads

Найдавніші власники села

Узагальнити
Перспектива

У 1447 році село Єлиховичі належало до Олеського повіту Львівської землі Руського воєводства і перебувало у власності Яна Сенинського (Яна Олеського, або ж Яна з Сенна і Олеська). За активну участь у збройній боротьбі 1431—1432 років за приєднання Олеської землі до Польської корони Ян Сенинський отримав від короля Владислава II Ягайла у користування Олеський замок та більшість прилеглих сіл. У 1441 році, після того, як допоміг новому королеві Владиславу III Варненчику посісти угорський престол, одержав Олеський маєтковий ключ у вічне володіння[4].

Попереднім власником Єлихович був Глібко (Глебко) Хильчицький — власник сусіднього села Хильчиці. Як свідчать судові записки, Глібко Хильчицький (інший поширений варіант цього прізвища — Хилечський) був службовцем (землянином) Олеського замку і одержав Єлеховичі як «вислугу» за свою військову службу. Він вважав незаконною передачу Єлихович Яну Сенинському і намагався через суд довести своє право на це володіння. Втім його зусилля не увінчалися успіхом.

Від Яна Сенинського Єлиховичі перейшли у спадок його синові Павлові — львівському підкоморію, дідичу Золочева. У 1532 році Золочівський маєтковий ключ, разом з Єлиховичами, був проданий яворівському старості Андрієві Ґурці. Наприкінці XVI століття села Єлиховичі та Городилів разом з багатьма іншими селами Золочівщини купив Марек Собєський, воєвода любельський. Згодом ці маєтності перешли до Якова Собеського і його сина Яна ІІІ Собеського — одного з найвеличніших польських королів, що народився в Олеському замку. Його мати — Софія Теофіла Даниловичівна — представниця давнього руського роду, донька руського воєводи Івана Даниловича.

На північно-східній стороні від села, у сосновому лісі, довгі роки зберігалися могили, які місцеве польське населення пов’язувало з битвами часів Яна ІІІ Собеського, а українське населення — з козацькими походами під проводом Богдана Хмельницького.

Населення

За офіційною статистикою 1900 року в Єлиховичах мешкало 614 осіб, з яких 558 мешкали у самому селі, 37 осіб проживали на хуторі Зоболоття, а ще 19 — в окремих розкиданих хатах.

За віросповіданням 375 осіб вважали себе римо-католиками, 229 греко-католиками, а 10 мешканців — юдеями. На той час римо-католики належали до парафії у Золочеві (костел Успіння Діви Марії), а греко-католики — до парафії у сусідньому селі Жуличах (церква святителя Миколая).

1627 року Яків Собеський передав римо-католицькій парафії в Золочеві єлиховицький фільварок і таким чином на довгі роки створив економічні умови для зростання в Єлиховичах польського релігійного і суспільно-політичного впливу.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Більше інформації Мова, Відсоток ...
Remove ads

Школа

Школа, яка мала статус філіальної, заснована у 1856 році. Наприкінці ХІХ століття у ній навчалося 60-70 дітей. Мовами навчання були українська і польська. [6]

Пам'ятні місця

Під час війни Другої світової війни в селі німці створили табір — гетто для євреїв, де розстрілювали людей[7].

Пам'ятки

Відома особа

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads