Єльчанінов Анатолій Михайлович

Єльчанінов Анатолій Михайлович (1 квітня 1949(19490401), с. Колибельське, Чаплигінського району, Липецької області, нині Російська Федерація — 18 квітня 2008, м. Тернопіль, Україна) — радянський та український борець (греко-римська боротьба), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1979).

Єльчанінов Анатолій Михайлович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР  Україна
Народження	1 квітня 1949(1949-04-01)  Колибельське, Чаплигінський район, Рязанська область, РРФСР, СРСР
Смерть	18 квітня 2008(2008-04-18) (59 років)  Тернопіль, Україна
Вага	100 кг
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	греко-римська боротьба
Команда	Спартак
Тренери	Володимир Пласконіс
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єльчанінов.

Біографія

Народився 1 квітня 1949 року в селі Колибельське Чаплигінського району Липецької області. Після закінчення Колибельської середньої школи проходив службу в армії. Після того одразу поступив в Ожерельєвьський технікум залізничного транспорту, який закінчив в 1973 році. Був направлений на роботу в місто Тернопіль. З 1974 року пішов у секцію з греко-римської боротьби у Тернопільському замку^{[джерело?]}.

Після закінчення спортивної кар'єри працював тренером СДЮСШОР (Тернопіль, 1983—1991)^[1]. В 1983 році поступив та згодом закінчив факультет фізичного виховання Тернопільський інститут народного господарства (1992). З 1991 року займався підприємницькою діяльністю: генеральний директор фірми «Атлант» (Тернопіль)^[2], з 2006 — комерційний директор фірми «Діона» (Тернопіль). З 2008 р. — віце-президент Тернопільської федерації греко-римської боротьби.^[1]

Помер у Тернополі 18 квітня 2008 року^[1].

Спортивна кар'єра

З 1965 року займався волейболом^{[джерело?]}. Боротьбою Анатолій Михайлович захопився і почав займатися з 1974 року у спортивному товаристві «Спартак». Тренувався у Володимира Пласконоса. В 1975 році виконав норматив майстра спорта СССР. Виступав у важкій ваговій категорії (до 130 кг). Майстер спорту СРСР міжнародного класу, володар Кубка світу (Норвегія, 1980), чемпіон СРСР (1979), неодноразовий чемпіон УССР (1978—1980), переможець міжнародних турнірів у складі збірної команди СРСР (1979—1982). Володар кубку світу (1981). Закінчив свою спортивну кар'єру у 1982 році. Працював тренером СДЮСШОР (Тернопіль, 1983—1991)^[1].

Особисте життя

Був одружений з Єльчаніновою Валентиною Сергіївною^{[джерело?]}. Старший син Родіон був неодноразовии чемпіоном Тернополя, призером та учасником різноманітних турнірів та змагань в Україні з греко-римської боротьби. Молодший син Анатолій виступав за збірну Тернополя з волейболу. Внук Олександр Родіонович Єльчанінов теж займався боротьбою та брав участь у турнірі пам'яті Анатолія Єльчанінова у Тернополі, в якому виборов призове третє місце^[3].