Іваненко Володимир Михайлович

Володимир Михайлович Іване́нко (нар. 13 лютого 1933, Чернігів) — український скульптор, член Спілки радянських художників України з 1968 року. Батько скульптора Святослава Іваненка.

Іваненко Володимир Михайлович
Народився	13 лютого 1933(1933-02-13) (92 роки)  Чернігів, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Київський державний художній інститут (1961)
Вчителі	Лисенко Михайло Григорович, Макогон Іван Васильович, Олійник Олексій Прокопович і Грош Сергій Іванович
Членство	Спілка радянських художників України
Діти	Іваненко Святослав Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іваненко.

Біографія

Народився 13 лютого 1933 року в Чернігові. 1961 року закінчив Київський художній інститут (викладачі Іван Макогон, Михайло Лисенко, Сергій Грош, Олексій Олійник).

З 1963 по 1966 рік працював викладачем Художньої студії Дарницького будинку піонерів, а з 1966 року викладачем рисунку Коледжу легкої промисловості у Києві.

Жив у Києві, в будику на вулиці Малій Китаївській № 10, квартира № 1 та в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10-А, квартриа № 17^[1].

Творчість

Працює в галузі монументальної, монументально-декоративної і станкової скульптури. Серед робіт:

композиції

• «Шахтарі» (1961);
• «Земля» (1964);
• «Між боями» (1967);
• «Травень 1945 року» (1980);
• «На зміну» (1986);
• «Дорогами війни» (1987);

пам'ятники

• полеглим під час форсування Десни (Оболоння, 1979);
• полеглим під час Корсунь-Шевченківської операції 1944 року (Корсунь-Шевченківський, 1983);
• «Солдат» (Яготин, 1984);
• Володимиру Леніну (Тиврів, 1985);
• Володимиру Леніну (Унеча, 1987);
• загиблим при звільненні села Білогородки Ізяславського району Хмельницької області (1987)
• загиблим при звільненні міста Новоархангельська у 1944 році (Кіровоградська область, 1989);
• Миколі Щорсові (Унеча, 1988);

погруддя

• Петра Верни (1966);
• Миколи Островського (Шостка, 1968);
• Михайла Старицького (Кліщинці, 1978);
• двічі Героя Соціалістичної Праці Леоніда Шліфера (Надлак, 1987);
• Івана Богуна (Академія СБУ, Київ, 1992);

рельєфи

• «Революція» (Рибниця, Молдова, 1977);
• «Солдат, танкіст, льотчик» (Лисичанськ, 1977);
• «Тарас Шевченко» (Шевченківська кімната у Київському університеті, 1979);
• «Перемога» (1987, Херсонська область);
• «Партизани» (1987, Херсонська область).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1964 року, всесоюзних з 1967 року.

Окремі роботи зберігаються у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», Яготинському історичному музеї, Кадіївському історико-художньому музеї, Краматорському і Донецькому художніх музеях, Ізмаїльському музеї Олександра Суворова.