Іваник Володимир Васильович

Володи́мир Васил́ьович Іва́ник (28 березня 1987(19870328) — 21 червня 2017) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Іваник Володимир Васильович
Солдат
Загальна інформація
Народження	28 березня 1987(1987-03-28) Стебник
Смерть	21 червня 2017(2017-06-21) (30 років) Авдіївка
Псевдо	«Фофа», «Ірокез»
Військова служба
Приналежність	Україна
Формування	ДУК
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски Бої за Донецький аеропорт Бої за Луганський аеропорт Бої за Лисичанськ Бої за Широкине Бої за Бахмутку Бої за Авдіївку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іваник.

Життєпис

Народився 1987 року у місті Стебник (Львівська область); мешкав у Бориславі. Службу в армії проходив у президентському полку. Працював на будівництві в Києві, займався декоративною штукатуркою.

Брав активну участь у подіях Революції Гідності. В часі війни — доброволець 8-го окремого батальйону «Аратта» УДА.

Володимир та Андрій Луців були товаришами ще до війни, вони разом пішли на фронт. Воювали у Пісках та ДАП, у Широкиному. Володимир також воював у Бахмуті, Лисичанську, Луганську.

21 червня 2017 року загинув у бою поблизу міста Авдіївка внаслідок прямого влучення (стріляв ворожий танк). Два бійці УДА загинули, ще двоє зазнали численних осколкових поранень та опіків.

Після прощання у Львові та Бориславі похований на кладовищі мікрорайону Солець (Стебник).

Без Володимира лишилися батько Василь і мама Марія Іваники; брат, дружина та маленький син.

Нагороди

• Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (грудень 2018; посмертно)^[1];
• У 2021 році нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
• медаль «Доброволець АТО» (посмертно).
• 25 січня 2018 року рішенням Бориславської міської ради надано звання «Почесний громадянин Борислава» (посмертно)^[3].