Іванов Олег Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іванов Олег.

Олег Вікторович Іванов (рос. Олег Викторович Иванов; нар. 29 липня 1967, Сходня, Хімкінський район, Московська область, РРФСР) — радянський футболіст, півзахисник. Майстер спорту СРСР (1990).

Олег Іванов
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Вікторович Іванов
Народження	29 липня 1967(1967-07-29) (58 років)
	Сходня, Хімкінський район, Московська область, РРФСР
Зріст	179 см
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1982 «Динамо» (М) 0 (0) 1985 «Динамо» (Кашира) 28 (0) 1986–1989 «Червона Пресня» 116 (12) 1989–1991 «Спартак» (М) 21 (2) 1992–1993 ТПВ 46 (23) 1994 «Ільвес» 7 (1) 1994–1995 «Гака» 32 (12) 1995–1996 «Ікаст» 6 (0) 1996–2000 «Гака» 115 (25) 2000 КТП 2 (1) 2001 «Лахті» 5 (0) 2001–2002 «Гака» 23 (1) 2002 «Гямілінна» 3 (0) 2003 «Віілан Пелі-Вейкот» 6 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
2003 2003–2004	«Віілан Пелі-Вейкот» «Палло-Сепот 44»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Вихованець ДЮСШ «Динамо» (Москва). У 1982 році зарахований до дубля «Динамо» (Москва), де провів 1 гру. Потім була служба в армії, після якої він з'явився у клубі 2-ї ліги «Динамо» (Кашира). У 1986—1989 році грав за «Червону Пресня». Наприкінці 1989 року перейшов у «Спартак» (Москва), де зі змінним успіхом грав 2 роки. У складі «Спартака» також брав участь у Кубок Європейських чемпіонів 1990/91 років, де команда дійшла до півфіналу.

У 1992 році разом зі своїм одноклубником Валерієм Поповичем виїхав до Фінляндії. Виступав за фінські команди ТПВ (Тампере), «Ільвес» (Тампере), «Гака» (Валкеакоскі), «Коткан ТП» (Котка), «Лахті» та данський клуб «Ікаст»^[1].

У 1993 році за результатами опитування серед головних тренерів вищого дивізіону Фінляндії визнаний найкращим легіонером року^[2].

Разом із фінським клубом «Гака» (Валкеакоскі) неодноразово брав участь у єврокубках. У футболці «Гаки» виграв чотири чемпіонати та один кубок Фінляндії^[3][4]. Іванов і Попович були названі однією з найкращих невідомих пар ліги, а їх спільну гру в кращому випадку було неможливо зупинити^[5]. Іванова обрали до списку легенд Вейккаусліги.

У сезоні 2001/02 років виступав за футзальний клуб «Гепарді» (Тойяла).

У 2002 грав за «Гаку» (Валкеакоскі) та «Гямілінну», а у 2003 році — за «Віілан Пелі-Вейкот» (Вііяла). Водночас до липня 2003 року у вище вказаному клубі працював головним тренером.

З липня 2003 року — головний тренер «Палло-Сепот 44» (Валкеакоскі). Має тренерський диплом категорії Б.