Іванов Олег Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іванов Олег .

Іванов Олег Олексійович — радянський і український художник кіно. Заслужений діяч мистецтв України (1999).

Іванов Олег Олексійович
Дата народження	8 червня 1959(1959-06-08)[1] (66 років)
Місце народження	Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Одеська державна академія будівництва та архітектури
Професія	художник-постановник
Заклад	Одеська кіностудія
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 0412066

Життєпис

Народився 8 червня 1959 р. в Одесі. Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут (1981).

Працює на Одеській кіностудії.

Член Національної спілки кінематографістів України з 1991 р.

Фільмографія

Оформив фільми:

• «Пригоди Петрова і Васєчкіна, звичайні й неймовірні» (1983, художник-декоратор)
• «У пошуках капітана Гранта» (1985, художник-декоратор у співавт.)

Художник-постановник:

• «Розмах крил» (1986, у співавт. з В. Шинкевичем; реж. Г. Глаголєв)
• «Зміна долі» (1987, у співавт. з У. Шмановим; реж. К. Муратова)
• «Кримінальний талант» (1988, реж. С. Ашкеназі)
• «Астенічний синдром» (1989; реж. К. Муратова)
• «Пустеля» (1991, т/ф, 2 с; реж. М. Кац)
• «Кульгаві увійдуть першими» (1992; реж. М. Кац)
• «Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994, 5 с; реж. М. Кац)
• «Доглядачі пороку» (2001, т/с, реж. В. Ноздрюхін-Заболотний, Росія—Україна)
• «Жіноча логіка 2» (2002, т/с, Мосфільм, реж. С. Ашкеназі) та ін.