Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ігнатович Наталія Григорівна

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Наталія Григорівна Ігнатович (нар. 12 січня 1968) — радянська та українська футболістка й тренерка, виступала на позиції півзахисниці. Рекордсменка чернігівської «Легенди» за кількістю зіграних матчів (279), протягом 7 років була капітаном команди. Виступала за збірні СРСР і України.

Коротка інформація Особисті дані, Повне ім'я ...
Remove ads

Клубна кар'єра

Футбольну кар'єру розпочала 1987 року в чернігівській «Легенді»[1]. Виступала в команді до 1997 року. У 1999 році повернулася до «Легенди», де провела два сезони. У 2002 році захищала кольори харківського «Житлобуд-1», у футболці якого зіграла 7 матчів. У 2003 році знову повернулася до «Легенди», у футболці якої виступала до 2007 року. З 2013 року захищала кольори іншого чернігівського клубу, «Спартака», в якому виступала до 2016 року. Також грала за краснодарську «Кубаночку» та польський «Рольник»[2]. У другій половині серпня 2021 року перебувала в заявці чернігівської «Юності».

Remove ads

Кар'єра в збірній

У 1991 році зіграла щонайменше 1 товариський матч у складі жіночої збірної СРСР з футболу, проти збірної Франції[1]. З 1993 по 2000 рік виступала за жіночу збірну України[2].

Кар'єра тренерки

По завершенні кар'єри гравчині розпочала тренерську діяльність. З 2010 по 2012 роки очолювала дівочу (WU-17) та молодіжну (WU-19) збірні Ірану[2]. Наприкінці серпня 2021 року очолила плисківську «Єдність», яку тренувала до 1 липня 2018 року. На початку вересня 2018 року стала головною тренеркою «Юності», яку очолювала до 31 серпня 2021 року.

1 вересня 2021 року очолила «Восход». На тренерському містку клубу з села Стара Маячка дебютувала 12 вересня 2021 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 6-го туру першого етапу Вищої ліги України проти львівських «Карпат»[3][2].

Так як «Восход» припинив свої виступи одразу після повномаштабного російського вторгнення і подальшої окупації села де базувалась команда, Наталія Ігнатович продовжила свою тренерську діяльність очолив молодіжну жіночу збірну України до 19 років[4][5].

Досягнення

«Легенда» (Чернігів)
  • Україна Вища ліга України
    • Чемпіонка (2): 2000, 2005
    • Срібна призерка (5): 1997, 1999, 2003, 2004, 2006
    • Бронзова призерка (2): 1992, 2007
«Спартак» (Чернігів)
Remove ads

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads