Ігнатій Сінгалевич

Ігнатій Сінгалевич (також Гнат Сінґалевич, хресне ім'я Іван; 5 квітня 1773, Буцнів — 20 січня 1854, Львів) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, педагог, довголітній директор Бучацької головної школи (1814—1839).

Ігнатій Сінгалевич
Народився	5 квітня 1773(1773-04-05)  Буцнів, Тернопільський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Габсбурзька монархія
Помер	20 січня 1854(1854-01-20) (80 років)  Львів, Австрійська імперія
Країна	Габсбурзька монархія  Австрійська імперія
Місце проживання	Бучач Крехів Львів
Діяльність	ієромонах, педагог, ігумен
Заклад	Бучацька головна школа
Посада	директор Бучацької головної школи
Термін	1814—1839
Конфесія	Українська греко-католицька церква
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сінгалевич.

Життєпис

Іван Сінгалевич народився 5 квітня 1773 року в селі Буцнів Тернопільського циркулу^[1], нині Тернопільський район однойменної області.

14 вересня 1804 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Добромильський монастир, де через рік 14 вересня склав вічні обіти. Ієрейські свячення прийняв у 1808 році і отримав призначення до Бучацького монастиря на посаду катехита в тамтешній головній школі. 1814 року призначений директором головної школи і на цій посаді працював до 1839 року.^[2] Його учнями в Головній школі були Аґенор Ґолуховський, майбутній намісник Галичини, і Лукаш Баранецький, що став львівським римо-католицьким архиєпископом.^[1] Упродовж 1839—1846 років о. Сінгалевич був на служінні в Крехівському монастирі, з них у 1841—1843 (до 1 лютого)^[3] роках був ігуменом монастиря, а потім вікарієм. З 1846 до 1854 року — ігумен монастиря святого Онуфрія у Львові.^[2]

Помер 20 січня 1854 року у Львові.

Нагороди

• Золотий хрест заслуги з короною.^[1]