Ізабелла Валуа (королева Англії)

Ізабелла Французька (фр. Isabelle de France) або Ізабелла де Валуа (фр. Isabelle de Valois; 9 листопада 1389^[3] — 13 вересня 1409)^[4] — друга дружина короля Англії Річарда II. Після його смерті повернулася до Франції і одружилася з Карлом І, герцогом Орлеану.

Ізабелла Валуа фр. Isabelle de France
Народження:	9 листопада 1389[1]  Париж, Французьке королівство
Смерть:	13 вересня 1409 (19 років)  Блуа, Французьке королівство
Причина смерті:	післяпологові ускладнення
Поховання:	Couvent des Célestinsd
Країна:	Франція
Релігія:	католицтво
Рід:	Валуа
Батько:	Карл VI Божевільний[2]
Мати:	Ізабелла Баварська[2]
Шлюб:	Річард II[2] і Шарль I[2]
Діти:	Жана Аленсонd
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ізабелла Валуа.

Біографія

Ізабелла була другою з дочок французького короля Карла VI і Ізабелли Баварської. Згідно зі збереженими свідченнями сучасників принцеса була гарною і володіла вишуканими манерами^[3].

В жовтні чи листопаді 1396 року в Кале відбулося весілля Ізабелли Французької і Річарда ІІ Англійського. Завдяки цьому союзу було продовжене тимчасове перемир'я між Англією і Францією у період Столітньої війни^[5], окрім того за наречену було отримано багатий посаг у розмірі 800 тисяч франків золотом^[6]. Попри те, що шлюб був укладений за політичними мотивами, подружжя ставилося одне до одного із симпатією.

Після весілля королева жила у в Віндзорському замку. Через те, що принцеса була юною, шлюб не був консумований^[5]. У травні 1399 року Ізабелла переїхала у замок Воллінгфорд (англ. Wallingford Castle), а Річард тим часом провів військову кампанію в Ірландії. Скориставшись його відсутністю, із вигнання повернувся Генріх IV. При підтримці багатьох дворянських родів він організував заколот проти Річарда в результаті королья було скинуто у вересні 1399 року і ув'язнено в Тауер. Ізабелла втекла з Воллінгфорду, була схоплена за наказом Болінгброка і відправлена у Соннінг (англ. Sonning), маленьке село поблизу Редінга.

Весілля Річарда II і Ізабелли Валуа. Мініатюра з «Хронік» Фруассара, XV ст.

Після загадкової смерті Річарда в лютому 1400 року, французька рада регентів при недієздатному Карлі VI, вимагала відновити її в правах королеви, на що новий король Генріх IV відповідав, що Ізабелла залишиться в Англії як королева-вдова, допоки їй не знайдуть пару. Він мав намір одружити зі своїм сином, принцом Генріхом, але дізнавшись про це, Ізабелла опиралася. Одягнувшись в траур, вона відмовилася прийняти пропозицію^[7], і врешті король погодився відпустити її назад до Франції, за умови, що її посаг залишиться в англійській казні^[8].

Через кілька років після повернення на Батьківщину, 29 червня 1406 року, королева-вдова обвінчалася зі своїм кузеном Карлом, герцогом Орлеану. 13 вересня 1409 року Ізабелла Валуа померла після народження дочки Жанни від післяпологових ускладнень.

Родовід

8. Іоанн II Добрий[9]

4. Карл V Мудрий[10]

9. Бона Люксембург[9]

2. Карл VI Божевільний

10. П'єр I де Бурбон[10]

5. Жанна де Бурбон[10]

11. Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона)[10]

1. Ізабелла Валуа

12. Стефан ІІ[11]

6. Стефан III[12]

13. Єлизавета Сицилійська[11]

3. Ізабелла Баварська

14. Бернабо Вісконті[13]

7. Таддея Вісконті[12]

15. Беатріче делла Скалла[13]

Вакантний Останній носій титулу Анна Чеська

Королева-консорт Англії 31 жовтня 1396 – 30 вересня 1399

Вакантний Наступний носій титулу Жанна Наваррська