Ізоглибини

Ізоглибини (рос. изоглубины, англ. isodepths, нім. Isotiefen f pl, Isotieflinien f pl) — ізолінії, які з’єднують точки з однаковими глибинами залягання корисних копалин. Схематична карта ізоглибин сьогодні побудована до дна земної кори^[1].

Ізоглибини залягання - це по суты ізотовщини порід, що лежать над покладом корисноъ копалини. Тому визначення і способи побудови ізоглибин аналогічні побудов ізотовщин. Гіпсометричний план ізоглибин можна побудувати шляхом вирахування гіпсометричних планів з поверхонь рельєфу і покрівлі покладу.

За ізоглибинами визначають обсяги розкривних робіт при відкритих розробках. Ізоглибини будують для визначення коефіцієнтів розкриву шляхом ділення ізоглибин залягання на ізотовщини (ызопотужносты) покладу.

Ізоглибина з відміткою нуль - це лінія виходу висячого боку покладу на земну поверхню. На плані лінію виходу визначають як лінію перетину однойменних горизонталей земної поверхні і висячого боку покладу.

Якщо на ділянці родовища є наноси з певною середньою глибиною, то ізоглибина залягання корисних копалин з відміткою, яка дорівнює середньому значенню глибини наносів, є лінія виходу висячого боку покладу під наноси. Знати цю лінію необхідно при завданні розвідувальних шурфів або свердловин для уточнення виходу покладу під наноси.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Карта ізоглибин поверхні Мохо в Центральній Курильській гряді. Цифри вказують на глибину поверхні Мохо
• Geoid and its Geophysical Interpretations
• Геометрические параметры залежи, их определение и документация. Непосредственный и косвенный способы определения элементов залегания залежи. [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.]