Ілляшенко Михайло Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ілляшенко.

Ілляшенко Михайло Васильович (нар. 1 січня 1951 року, с. Чехівка Чорнобаївського району, нині Черкаська область) — режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (1990), лауреат мистецької премії імені Марка Кропивницького.

Ілляшенко Михайло Васильович
Народився	1951(1951) с. Чехівка, Черкаська область
Нагороди

Життєпис

1972 — закінчив Київський інститут культури (викл. Б. Мешкіс, В. Ткаченко)

1980 — закінчив інститут театрального мистецтва (викл. С. Сміян, В. Судьїн)

1980—1987 — режисер

1987—2002 — головний режисер, художній керівник Волинського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка (нині Волинський обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка)

Від 2002 — директор-художній керівник Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького

Творча діяльність

Творчій манері І. притаманні поетичність та образність.

Основні вистави

«Без вини винні» (1980), «Доходне місце» (2005), «Вовки та вівці» (2009) О. Островського, «Гра на клавесині» Я. Стельмаха (1981), «Лиха іскра поле спалить, сама щезне» І. Карпенка-Карого, «Чмир» М. Кропивницького (обидві — 1985), «Гайдамаки» за Т. Шевченком, «Плаха» за Ч. Айтматовим (обидві — 1989), «Бояриня» Лесі Українки (1991), «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького (1993), «Ревізор» М. Гоголя (2003), «Сільва» І. Кальмана (2008).

Відзнаки

Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990)

Посилання

• Ілляшенко Михайло Васильович. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 27 липня 2025.
• Світлана Борисова (2017). Михайло Ілляшенко про роботу в Луцьку, тамтешнього вимогливого глядача та вульгаризацію сучасного театру. З перших уст. Процитовано 27 липня 2025.
• Наталя Кравченко (2012). Михайло Ілляшенко: творчість і біографія. Гречка. Процитовано 27 липня 2025.