Ілляш Караїмович

Ілляш Караїмович (? — 4 травня 1648) — козацький отаман, військовик Речі Посполитої. Полковник Переяславського полку реєстрових козаків, старший Війська Запорозького реєстрового (1637–1638). Брав участь у придушенні повстання Павлюка 1637 року, повстання Острянина 1638 року. У джерелах відомий також як Іван Ілляш та Ілляш Ормянчик^[2].

Ілляш Караїмович
Псевдо	Ілляш Ормянчик, Іван Ілляш
Народився	невідомо
Помер	4 травня 1648(1648-05-04) Кам'яний Затон
Країна	Річ Посполита
Національність	караїм[1] або вірменин
Місце проживання	Річ Посполита
Діяльність	отаман
Посада	Гетьман Війська Запорозького
Військове звання	полковник переяславський старший Війська Запорозького
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ілляш (прізвище).

Короткі відомості

Ілляш Караїмович походив з караїмського князівського роду Узунів^[3][4]

У квітні 1634 року, під час Смоленської війни Речі Посполитої з Московським царством Ілляш Караїмович разом із Яковом Острянином командував загоном козаків, що входив до корпусу Лукаша Жолкевського та князя Вишневецького, який невдало облягав Сєвськ.

У 1638 році:

• воював проти повстанців Острянина поблизу Говтви, де командував кількома тисячами реєстровців^[5].
• під командуванням Ілляша Караїмовича та інших козацьких старшин 4-тисячне реєстрове військо спільно з польськими загонами здійснило невдалий похід на Запорожжя, щоб оволодіти Січчю: запорожці на чолі з кошовим Дмитром Гунею, відбили штурм, а значна частина реєстровців перейшла на їх бік.

1646 року Ілляш Караїмович, разом із козацькою старшиною, серед якої були Іван Барабаш і Богдан Хмельницький, отримали від короля Владислава IV у Варшаві привілеї і гроші на виготовлення човнів для майбутньої війни з Туреччиною^[6].

1648 року, на початку Хмельниччини, Караїмович і Барабаш виступили на чолі реєстровців проти військ Хмельницького. Проте 4 травня 1648 року на раді в Кам'яному Затоні реєстрові козаки вирішили перейти на бік повстанців, а Караїмовича і Барабаша скарали на смерть.