Іллінці (Іванківський район)

51°17′32″ пн. ш. 29°51′28″ сх. д.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іллінці.

Одна з небагатьох хат у селі, де постійно мешкали самосели.

Зовнішні зображення
	Мапа із зазначенням розташування села Іллінці

село Іллінці
Країна	Україна
Область	Київська область
Район/міськрада	Чорнобильський район Іванківський район
Рада	Іллінецька сільська рада
Основні дані
Засноване	до 1518
Населення	1434 (1972) 1059 (1986) 40 (2006) 2 (2013) 0
Зняте з обліку	19 серпня 1999 рік
Географічні дані
Географічні координати	51°17′32″ пн. ш. 29°51′27″ сх. д.H G O
Водойми	Ілля
Карта
Іллінці
Іллінці
Мапа

Іллінці — колишнє село, розташоване за 30 км на захід від Чорнобиля понад галом р. Ілля. Підпорядковувалося Чорнобильському району, нині це територія Іванківського району Київської області України. 19 серпня 1999 року село було зняте з обліку у зв'язку з відселенням мешканців та через відсутність постійного населення^[1].

Історія

Іллінці згадані у листі^[2] короля Речі Посполитої Сигізмунда I від 1518р., як селище, що вже змінило кілька поколінь власників.

Після Другого поділу Речі Посполитої Іллінці потрапили до Відомства державного майна, селяни були особисто вільними.

Кількість мешканців у 1783р (разом зі Стечанкою та Руднею Іллінецькою) — 716^[3]. Приблизно на 1860р — 510, на 1900 - 1419^[4], у 1972–1434 особи. Село було центром сільської ради, Іллінецькій Сільській Раді були підпорядковані населені пункти Рудня-Іллінецька та Стара Красниця.^[5] На межі 1970-80-х рр. у селі проживало близько 1400 мешканців. Напередодні аварії на ЧАЕС у селі мешкало 1059 мешканці, було 448 дворів. Мешканці села після аварії на ЧАЕС були відселені у села Любомирівка, Вознесенське, Стара Оржиця. Село було повністю виселене 4–7 травня 1986 року внаслідок сильного радіоактивного забруднення, спричиненого аварією на ЧАЕС. У 1986р всі мешканці були відселені внаслідок аварії на ЧАЕС, але де-хто пізніше повернувся, як самосел. Станом на 2006 рік у селі проживало близько 40 осіб, Іллінці вважалися «столицею» самоселів. Станом на 2013 в Іллінцях залишилось лише двоє постійних мешканців. Під час пожеж 2015 року [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] частина села згоріла і постійних мешканців не залишилось.

Після Чорнобильської катастрофи село увійшло до 30-кілометрової зони відчуження.

Надпис на хресті, котрий встановлений на місці, де стояла церква свідчить, що храм Різдва Богородиці був збудований в Іллінцях 1742 року, проте у Похилевича церква в Іллінцях не згадується. За свідченнями літніх людей церква була розібрана приблизно в 1964 році на матеріал для будівництва клубу.

В селі були середня школа, при школі був інтернат для дітей з сусідніх сіл; клуб, бібліотека. До середини 1930х діти вчилися по кількох хатах розкуркулених. У 2й половині 30х була збудована стара школа — великий довгий одноповерховий будинок. Школа в ньому пропрацювала до початку 1970х, поки для неї не побудовали нову двоповерхову цегляну будівлю. Будинок старої школи було через кілька років розібрано.

Частина території села згоріла під час лісових пожеж у 1996 році.^[6]

Частина території села згоріла під час лісових пожеж у 2020 році.^[7]

З кінця лютого до 1 квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.^[8]

Джерела

• Чорнобильський район
• Архів Сангушків, т.3, с.175 (221)
• Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971
• Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005
• Список населенных мест Киевской губернии. Київ. 1900