Ільченко Юхим Охтономович

Ільченко Юхим Охтономович
Юхим Ільченко (Єльченко)
Народився	с. Рублівка
Помер	7 вересня 1921(1921-09-07) ·розстріл
Національність	українець
Відомий завдяки	повстанський отаман Холодного Яру

Завдяки старанням батьків, Юхим отримав початкову освіту. 1917—1918 року Ільченко працював началником залізничної станції Знам'янка. 1918 року, коли на Чигирищину прийшли німецька війська, Ільченко повернувся до рідного села і підняв повстання, ставши командиром полуднівського загону, але мав у підпорядкуванні близько 20 повстанців і стільки ж рушниць, згодом його загін увійшов до Чигиринського повстанкому під керівницовом Свирида Коцура. 28 листопада 1918 року Ільченко з повстанцями увійшов до Чигирина.

Коцур був кримінальним бандитом і завдяки більшовикам зміг уникнути покарання, тому воював із ними проти повстанців. Це викликало невдоволення в його рядах, тому свідомі українці з коцурівського штабу (Ільченко, Сатана та Хвещук) надіслали до штабу полку гайдамаків Холодного Яру таємну пропозицію вбити Коцура. План втілити не вдалося втілили, адже 30 березня 1920 року більшовики розігнали коцурівські загони. Залишки «коцурівців» на чолі з Ільченком відійшли до Суботівського лісу, де створили Товариство козаків Вовчого Шпиля. За іншими даними Товариство створили 1919 року^[2].

Осавул 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру Юрій Залізняк писав про Ільченка у романі «Холодний Яр» як про як твердого рішучого і «непоправний мрійника». За словами Горського, Ільченко переконував його, що столицю української держави слід перенести з Києва до Чигирина, «бо тут — пуп України». Ільченко добре вмів підробляти документи, з якими, зокрема, повстанці часто їздили до Знам'янки, і більшовики не могли відрізнити їх від справжніх^[3].

З часом Повстансько-партизанський штаб Юрка Тютюнника призначив Ільченка отаманом Верхньодніпровського і Криворізького повітів. Також він був членом штабу Холодноярської бригади та організаційного суду, що ухвалював вироки зрадникам. У серпні 1920 року Ільченко став заступником голови Холодноярського окружного повстанкому. Повстанком у вересні 1920 року вирішив налагодити зв'язок із Петлюрою, цим зайнявся Ільченко, що мав доповісти Петлюрі про повстанський рух на Чигиринщині і просити його про фінансову та військову допомогу^[4].

Уповноваженим від Симона Петлюри на Катеринославщині був видатний організатор українського підпілля доктор Гелєв, серб за національністю. Петлюра призначив його уповноваженим з організації повстання на Катеринославщині, Північній Таврії та Західній Херсонщині. Серед близьких до Гелєва підпільників був і Юхим Ільченко. Революціонери Півдня України провели серйозну підготовку, створили потужну підпільну мережу повстанців. 8 березня 1920 року, знаючи про плани повстанців, на 5-му з'їзді рад Катеринославської губернії більшовики оголосили про те, що «фронт боротьби на внутрішньому фронті» є таким же важливим для держави, як і попередня боротьба з білогвардійцями^[5].

У серпні-вересні 1920 року Ільченко бере участь у повстанні на Чигиринщині проти більшовиків, агітує селян до боротьби, бере участь у звільненні холодноярцями Чигирина, очолював військову залогу міста, у вересні брав участь у штурмі Черкас. У жовтні 1920 року Ільченко зі Степовою дивізією під проводом Костя Степового-Блакитного вирушив із Холодного Яру до Катеринославщини, де й залишився, увійшовши до структур Катеринославського повстанського комітету^[6].

Через зраду отамана Андрія Зірки більшовикам вдалося захопити сотні українських повстанців, серед яких були доктор Гелєв та Ільченко. 25 серпня 1921 року постановою «великої трійки» був засуджений до страти, розстріляний Катеринославською ЧК 7 вересня в Жандармській балці в Катеринославі разом із 50 іншими повстанцями, серед яких були Іван Шабля, також більшовики розстріляли й самого зрадника, Зірку-Рибалку^[7].

Згодом місце масових розстрілів у Жандармській балці (сучасна назва — Довгий байрак) забудували житловими будинками й будівлями Дніпропетровського університету.

Ільченко Юхим Охтономович

Життєпис

Вбивство

Вшанування пам'яті

Родина

Джерела

Посилання

Див. також

Примітки

Wikiwand - on