Імашев Саттар Нурмашевич

Саттар Нурмашевич Імашев (нар. 20 березня 1925(19250320), село Бірлік, тепер Курмангазинського району Атирауської області, Республіка Казахстан — 22 лютого 1984, місто Алма-Ата, тепер Алмати, Республіка Казахстан) — радянський державний діяч, секретар ЦК КП Казахстану, голова Президії Верховної ради Казахської РСР. Член Президії (Бюро) ЦК КП Казахстану в 1965—1984 роках. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1976—1981 роках. Член ЦК КПРС у 1981—1984 роках. Депутат Верховної ради Казахської РСР 6—10-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 8-го і 10-го скликань, заступник голови Президії Верховної ради СРСР у 1980—1984 роках. Кандидат історичних наук (1954).

Імашев Саттар Нурмашевич
Народився	20 березня 1925(1925-03-20)  Бірлік, Бірліцький сільський округ, Курмангазинський район, Атирауська область, Казахська РСР, СРСР
Помер	22 лютого 1984(1984-02-22) (58 років)  Алмати, Казахська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	казах
Діяльність	історик, політик
Alma mater	Казахський державний університет
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Імашев.

Життєпис

У 1942—1943 роках — вчитель середньої школи Денгізького району Гур'євської області Казахської РСР.

З 1943 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1944 році закінчив Ризьке війсьво-піхотне училище. Служив командиром взводу мінометної роти 324-го гвардійського стрілецького полку 103-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-го Українського фронту.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946—1947 роках — інструктор Актюбинського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У 1947—1949 роках — слухач Казахської республіканської партійної школи при ЦК КП(б) Казахстану.

У 1949 році закінчив екстерном Казахський державний університет імені Кірова.

У 1949—1950 роках — завідувач сектора Актюбинського обласного комітету КП(б) Казахстану.

У 1950—1953 роках — аспірант Інституту історії партії при ЦК КП(б) Казахстану.

У 1953—1958 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту історії партії при ЦК КП Казахстану.

У 1958—1960 роках — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП Казахстану.

У 1960—1961 роках — директор Інституту історії партії при ЦК КП Казахстану.

У грудні 1960 — червні 1965 року — секретар Цілинного крайового комітету КП Казахстану.

11 червня 1965 — 12 грудня 1979 року — секретар ЦК КП Казахстану з ідеології.

Одночасно 16 липня 1975 — 14 грудня 1979 року — голова Верховної ради Казахської РСР.

14 грудня 1979 — 22 лютого 1984 року — голова Президії Верховної ради Казахської РСР.

Помер 22 лютого 1984 року в місті Алма-Аті. Похований на центральному кладовищі міста Алмати.

Родина

Дружина — Балніязова Маруа. Дочка Елеонора і син Мурат.

Звання

• полковник (1978)

Нагороди

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки (29.04.1945)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі