Індо-гаянці

Індо-гаянці — гаянці індійського походження, предки яких походять з Індії та індійського субконтиненту в цілому. Вони походять від підневільних договірних робітників та поселенців, що мігрували з Індії починаючи з 1838 року, та продовжували прибувати до Гаяни протягом подальшого панування британців в Індії.

Індо-гаянці
Ареал	У Гаяні: Східний Бербіс-Корентайн Острови Есекібо-Західна Демерара Демерара-Махайка Махайка-Бербіс Померун-Супенаам Верхня Демерара-Бербіс За кордоном: Сполучені Штати Канада Велика Британія Нідерланди Суринам Тринідад і Тобаго Барбадос Сен-Мартен (острів) Венесуела (історично) Вірґінські острови інші карибські країни
Близькі до	Індо-карибці британські індо-карибці американці індо-карибського походження індо-тринідадці індо-суринамці індо-ямайці індо-фіджійці індо-маврікійці Південноафриканці індійського походження британські індійці американські індійці канадські індійці індійці Індійська діаспора
Входить до	гаянці
Мова	Колоніальні мови: англійська (Гаянська креольська) нідерландська Південноазійські мови: Гаянська гіндустані тамільська[1] інші мови Південної Азії
Релігія	Більшість: індуїзм меншість: іслам, християнство, інше

Абсолютна більшість таких робітників прибула до Гаяни із регіонів Бходжпур^[en] та Ауд, що знаходяться у нинішніх штатах Уттар-Прадеш, Біхар та Джхаркханд. Значна меншість також походить з південної Індії^[2]. Деякі робітники походили з інших регіонів південної Азії. Абсолютна більшість договірних робітників з Індії прибула у країну протягом XIX століття через політичні заворушення, наслідки повстання сипаїв у 1857 році, та голод. У Гаяну з Індії прибували й представники вищих соціальних класів: торговці, землевласники та фермери, які покидали Індію з подібних причин^[3].

Згідно з офіційним переписом, індо-гаянці — найбільша етнічна група Гаяни, у 2012 році вони складали приблизно 40% населення. Велика індо-гаянська діаспора також існує у таких країнах, як Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія^[4].

Див. також

• Індуїзм у Гаяні