Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Інзівка
село в Україні, у Приморській міській громаді Бердянського району Запорізької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
І́нзівка — село в Україні, у Приморській міській громаді Бердянського району Запорізької області. Населення складає 1339 осіб.
Remove ads
Географія
Село Інзівка розташоване на правому березі річки Лозуватка, за 8 км від Азовського моря та за 35 км від станції Єлизаветівка. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Лозуватка, нижче за течією на відстані 9 км розташоване село Райнівка.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Історія
Узагальнити
Перспектива
Село Інзівка засноване у 1861 році переселенцями-болгарами з бессарабського села Ташбунар, на місці ногайського аулу Орманчи. У 1861 році група бессарабських болгар, що переселилися до Північної Таврії, назвали село на честь військового діяча, генерала від інфантерії Івана Інзова, якому в селі встановлено погруддя.

27 листопада 1916 року в селі таврійських болгар народився Мішо Хаджійський. У травні 1942 року «сміливий бунтар», непокірний Мішо Хаджійський» прибув до Болгарії, щоб ознайомити болгарську громадськість із жахливим становищем, в якому опинилися болгари України. 26 вересня 1944 року Мішо Хаджійський був заарештований, у поліції його піддали тортурам. Після чого 16 листопада 1944 року його було звільнено. Тим часом, 22 листопада надійшла телефонограма від генералісімуса Сталіна маршалу Толбухіну, щодо примусового повернення таврійських болгар в СРСР. Вже 7 грудня 1944 року в Білоградчику Мішо Хаджійського знову спробували заарештувати. Однак, не давшись до рук катів, Мішо наклав на себе руки[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», село увійшло до складу Приморської міської громади Приморського району[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приморського району, село увійшло до складу Бердянського району[4].
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Демографія
За переписом 2001 року рідні мови населення: російська (71,84 %), болгарська (16,88 %), українська (11,05 %)[5].
Станом на 2017 рік більшість населення спілкується російською мовою, болгарську знають лише кілька літніх людей. В школі болгарську мову викладають лише кілька разів на рік, тому молодь фактично не знає болгарської.
Економіка
- «Вільний», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Лікарня.
- Церква.
Галерея
- Дитячий дошкільний навчальний заклад
- Церква
- Пам'ятник
- Пошта
- Пам'ятник Івану Інзову
- Автобусна зупинка
- Типове господарство
- Електрична підстанція
- Річка Лозуватка
- Міст перед селом
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads


