Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Інзівка

село в Україні, у Приморській міській громаді Бердянського району Запорізької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Інзівка
Remove ads

І́нзівка село в Україні, у Приморській міській громаді Бердянського району Запорізької області. Населення складає 1339 осіб.

Коротка інформація село Інзівка, Основні дані ...
Remove ads

Географія

Село Інзівка розташоване на правому березі річки Лозуватка, за 8 км від Азовського моря та за 35 км від станції Єлизаветівка. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Лозуватка, нижче за течією на відстані 9 км розташоване село Райнівка.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

Історія

Узагальнити
Перспектива

Село Інзівка засноване у 1861 році переселенцями-болгарами з бессарабського села Ташбунар, на місці ногайського аулу Орманчи. У 1861 році група бессарабських болгар, що переселилися до Північної Таврії, назвали село на честь військового діяча, генерала від інфантерії Івана Інзова, якому в селі встановлено погруддя.

Thumb
Пам'ятник Івану Інзову

27 листопада 1916 року в селі таврійських болгар народився Мішо Хаджійський. У травні 1942 року «сміливий бунтар», непокірний Мішо Хаджійський» прибув до Болгарії, щоб ознайомити болгарську громадськість із жахливим становищем, в якому опинилися болгари України. 26 вересня 1944 року Мішо Хаджійський був заарештований, у поліції його піддали тортурам. Після чого 16 листопада 1944 року його було звільнено. Тим часом, 22 листопада надійшла телефонограма від генералісімуса Сталіна маршалу Толбухіну, щодо примусового повернення таврійських болгар в СРСР. Вже 7 грудня 1944 року в Білоградчику Мішо Хаджійського знову спробували заарештувати. Однак, не давшись до рук катів, Мішо наклав на себе руки[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», село увійшло до складу Приморської міської громади Приморського району[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приморського району, село увійшло до складу Бердянського району[4].

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Демографія

За переписом 2001 року рідні мови населення: російська (71,84 %), болгарська (16,88 %), українська (11,05 %)[5].

Станом на 2017 рік більшість населення спілкується російською мовою, болгарську знають лише кілька літніх людей. В школі болгарську мову викладають лише кілька разів на рік, тому молодь фактично не знає болгарської.

Економіка

  • «Вільний», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Лікарня.
  • Церква.

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads