Інкотермс

Інкоте́рмс (англ. Incoterms, International commerce terms — міжнародні комерційні умови) — міжнародні правила тлумачення найуживаніших термінів (умов) у галузі міжнародної торгівлі. Регулюють питання дocтaвки тoвapів від пpoдaвця дo пoкупця.

Загальні положення

Стандартизовані умови Інкотермс розробляє й публікує Міжнародна торгова палата (англ. International Chamber of Commerce, ICC) для застосування в міжнародних договорах купівлі-продажу.
Вперше опубліковані 1936 року. Починаючи з 1980 переглядаються раз на десятиріччя^[1]. Публікація нової версії правил не скасовує чинність попередніх^[2][3].

Правила регулюють розподіл обов'язків та відповідальності між продавцем і покупцем щодо перевезення товару: оплати перевезення, підготовки транспортних документів, страхування вантажу, виконання митних процедур. Вони також визначають момент переходу ризиків і відповідальності за доставку та розподіл витрат на транспортування^[2]. Правила не визначають момент передачі права власності на товар^[4].

Правилами визначено базисні умови постачання, які об'єднано в чотири групи^[5] (E, F, C і D), у міру збільшення обов'язків продавця^[6][2].

Група E — Відправлення (Departure)

• Ex Works (EXW) — Франко-завод^[3] <зазначено місце>: товар зі складу продавця.

Група F — Основне перевезення не оплачено (Main Carriage Unpaid)

• Free Carrier (FCA) — Франко-перевізник^[3] <зазначено місце>: продавець доставляє товар перевізнику, якого визначає покупець; покупець оплачує послуги перевезення.
• Free Alongside Ship (FAS) — Франко вздовж борту судна^[3] <зазначено порт^{[Прим 1]} завантаження>: продавець доставляє товар до судна, яке визначає покупець. Завантаження на судно та морське перевезення сплачує покупець.
• Free On Board (FOB) — Франко-борт^[3] <зазначено порт^{[Прим 1]} завантаження>: продавець завантажує товар на судно покупця (своїм коштом). Витрати на подальше перевезення сплачує покупець.

Група C — Основне перевезення оплачено (Main Carriage Paid)

• Cost and Freight (CFR): Вартість і фрахт <назва порту^{[Прим 1]} призначення>
• Cost, Insurance and Freight (CIF) — Вартість, страхування і фрахт <зазначено порт^{[Прим 1]}>: постачальник доставляє товар до зазначеного порту (без вивантаження) і страхує перевезення.
• Carriage Paid To (CPT) — Перевезення оплачено до <зазначено місце>: товар доставляється перевізнику замовника у зазначеному місці.
• Carriage and Insurance Paid to (CIP) — Перевезення та страхування оплачено до <зазначено місце>: товар страхується й доставляється перевізнику замовника у зазначеному місці

Група D — Доставка (Delivery)

• Delivered At Place (DAP <зазначено місце>) — поставка в [зазначеному] місці^[3];
• Delivered At Place Unloaded (DPU <зазначено місце>) — поставка в [зазначеному] місці з розвантаженням^[3];
• Delivered Duty Paid (DDP <зазначено місце>) — постачання зі сплатою мита^[3]: постачальник доставляє товар замовнику, сплачує митні та інші платежі, пов'язані зі страхуванням ризиків. Ці умови в Україні прямо не працюють, бо митні платежі, згідно законодавства України, може сплачувати лише резидент.^{[джерело?]}

Історія

Ідею уніфікації торгових правил запропонувала Міжнародна торгова палата (МТП) 1921 року. На той час міжнародна торгівля регулювалися закононами різних країн, що створювало незручності для імпортерів, експортерів, перевізників та страховиків^[7]. 1923 року було опубліковано перші шість умов, які мали застосування в 13 різних країнах. У публікації було підкреслено деякі розбіжності в їх інтерпретації. Друга публікація 1928 року охоплювала понад тридцять країн, комерційні умови сформулювали чіткіше^[1].

Першу версію правил під назвою Incoterms Міжнародна торгова палата опублікувала 1936 року. Версія містила шість стандартизованих умов: FAS, FOB, C&F, CIF, Ex Ship та Ex Quay^[1], які охоплювали перевезення водним транспортом.

1953 року додали стандартизовані умови перевезень залізницею та автотранспортом: DCP (Delivered Costs Paid), FOR (Free on Rail) and FOT (Free on Truck)^[1].

У третій версії 1967 року основні зміни стосувалися тлумачення термінології (порівняно з попередньою). Водночас було додано нові стандартизовані умови: DAF (delivery at frontier) та DDP (delivery at destination)^[1].

1974 року правила доповнили умовами для авіаперевезень: FOB Airport (Free on Board Airport)^[1].

Надалі правила стали переглядати регулярно — кожні десять років: 1980, 1990, 2000, 2010, 2020^[1].

2002 року «INCOTERMS» зареєстрували як торговельну марку^[8].

У вересні 2010 року Міжнародна торгова палата опублікувала восьму редакцію торгових умов Incoterms 2010, яка набула чинності з 1 січня 2011^[9]. У цій редакції було вилучено 4 умови: DAF (Delivered at Frontier), DES (Delivered Ex Ship), DEQ (Delivered Ex Quay) та DDU (Delivered Duty Unpaid) й замість них додано дві нові: Delivered At Terminal (DAT) та Delivered At Place (DAP). Загальна кількість стандартних умов (порівняно з попереднім Incoterms 2000) скоротилася з 13 до 11^[1]. Нові умови застосовні незалежно від узгодженого виду транспорту^[9].

Редакцію Інкотермс 2020 Міжнародна торгова палата опублікувала у вересні 2019 року^[10]. У ній замінено умови DAT (поставка на термінал) на умови DPU (поставка з розвантаженням), передбачено можливість доставки власним транспортом покупця й продавця (без участі посередників-перевізників), змінено рівні страхового покриття в умовах CIF/CIP, забезпечено можливість застосування умов FCA для оформлення інкасо та документарних акредитивів^[11].

Версії Інкотермс 1990, 2000, 2010 та 2020 року були схвалені Комісією ООН із міжнародного торговельного права (англ. United Nations Commission on International Trade Law, UNCITRAL)^[12].

Інкотермс в Україні

Застосування Інкотермс в Україні (зокрема, у зовнішньоекономічній діяльності) було визначено Указом Президента від 4 жовтня 1994 року^[5][13].
На виконання Указу опубліковано український переклад Інкотермс редакції 1990 року^[14] та редакції 2000 року^[15].
Інкотермс 2010 переклала Асоціація експортерів і імпортерів^[16]. У державних ЗМІ переклад не публікувався через відсутність дозволу на торговельну марку Incoterms®^[17], яку зареєстрували у США 2002 року^[8].
Указ про застосування Інкотермс скасовано в травні 2011 року^[18].

Див. також

• Базисна умова поставки
• Торгово-промислова палата України

Виноски

1. Умови FAS, FOB, CFR і CIF застосовуються лише для перевезень морським чи внутрішнім водним транспортом. Місцем поставки товару за цими умовами завжди є порт.