Іновце

Іновець·Іновце (словац. Inovce) — село, громада в окрузі Собранці, Кошицький край, східна Словаччина. Розташоване біля кордону з Україною. Кадастрова площа громади — 10,59 км².

обец 

Іновце словац. Inovce  [?] d:Кат:[1] ±к:нп, засновані 1555 ±к:нп, засновані 1555
прапор
Основні дані
48°49′24″ пн. ш. 22°21′27″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Кошицький
Окрес	Собранці  → SPARQL ←
Перша згадка	1555
Засновано	1555
Сусіди за кадастром  Руський Грабовець  Подгородь  Великоберезнянський район  Бенятіна  Бенятіна
Географічна зона	Попрєчни[2]  (гірський хребет, геоморфологічна підодиниця)
Водойма	Іновски потокd  (природний водотік)
Висота над р.м.	485[3] м
Площа	10,59 км²[4]
Населення	189 (2024)[5]
· густота	17,84 осіб/км²
Телефонний код	+421-56[3]
Автомоб. ном.	SO
Поштовий індекс	072 64 (pošta Podhoroď)
Місцева влада
Адреса	Obecný úrad Inovce 28
Вебсторінка	inovce.sk
Староста[6]	Milan Poľak
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0429522520[7]
OpenStreetMap	r2386785 ·R
GeoNames	724606
Транспорт, відстані
Автошляхи	3812
До крайового центру
До Братислави
— фізична	394 км
Карта
Іновце (Кошицький край)
Джерела:
Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. — Т. 1 A–J (1)
Іновце у Вікісховищі

Назва

Назва села походить від слов'янського слова іней, яким позначалась чудова краса глибоких пралісів на цьому місці.

Географія

Село розташоване в північній частині гірського хребта Попрічний (словац. Popriečny) в долині Іновского потока (словац. Inovský potok, притоки р. Стежна) біля кордону з Україною на південно-східних схилах гори Голіца (984 м н.р.м., 48°48′26″ пн. ш. 22°23′06″ сх. д.^{H G O}).

Висота над рівнем моря: середня — 495 м.

Історія

Перша згадка 1555-го року як Inoc. 1715-го року в селі було 14 господарств, 1787-го — 27 будинків з 163 мешканцями. В документі 1808 року зазначається як Inowec, 1920-го — Inovec, угорською — Inóc, Éralja.

Протягом 1939—1944 років було окуповане угорськими військами.

Населення

Статистика населення (10 років)^[8]

Рік:	1994.	2004.	2014.	2024.
Кількість осіб:	280	235	212	189
Різниця:		-16,07 %	-9,78 %	-10,84 %

Статистика населення^[8]

Рік:	2023.	2024.
Кількість осіб:	189	189
Різниця:		+0 %

У селі проживає 205 осіб.

Інфраструктура

У селі є бібліотека, відділ поліції, пожежна бригада, магазин харчових продуктів, стадіон.

Пам'ятки

У селі є дерев'яна греко-католицька церква святого Архангела Михаїла з 1836 року в стилі пізнього бароко— національна культурна пам'ятка та православна церква святого пророка Іллі з 1996 року.

Відомі люди

• Міхал Біґаніч (1958) — Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді (Україна) (2002—2005). Мер міста Стара Любовня (з 2010).

Джерела

• дані про склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини (процитовано 24 червня 2018 року): національний [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] · конфесійний · мовний [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Вархол Надія: Звідки і коли … . Топонімійні перекази про заснування сіл та виникнення їх назв … . Спілка українських письменників Словаччини, Пряшів-Свидник, 2009, ISBN 978-80-970288-0-0, с. 66-67. Процитовано 24 червня 2018 року.