Інсоляційне вивітрювання

Інсоляційне вивітрювання (від лат. «солюм» — сонце) — процес руйнування гірських порід в результаті їх розтріскування при різких коливаннях температур, особливо від нагрівання сонцем. Інсоляційне вивітрювання гірських порід характерне для районів з різкоконтинентальним кліматом^[1]. Зокрема, спостерігається у Північній півкулі — внутрішніх областях Північної Америки і Євразії, Східна і Центральна Сибір.

Інсоляційне вивітрювання — різновид фізичного вивітрювання^[2] і відбувається не тільки на Землі. Сонячна інсоляція, сонячний вітер разом з ударами метеоритів є причинами руйнування гірських порід і утворення реголіту на планетах Сонячної системи.

Див. також

• Космічне вивітрювання
• Десквамація
• Фізичне вивітрювання
• Вивітрювання

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.