Інститут астрономічних обчислень

Інститут астрономічних обчислень (нім. Astronomisches Rechen-Institut; ARI) — науковий інститут у складі Гайдельберзького університету. Був заснований в Берліні в 1700, в 1945 переїхав в Гайдельберг, в 2005 увійшов до складу Центру астрономії Гайдельберзького університету. Історично спеціалізувався на складанні й аналізі зоряних каталогів. Зараз основними темами досліджень є галактики, зоряна динаміка, гравітаційне лінзування.

Інститут астрономічних обчислень
Головний корпус
Головний корпус
Основні дані
Засновано	1700 (К: (0)←)
Приналежність	Астрономічний центр, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Сфера	астрономія
Контакт
Ключові особи	Директори - Єва Гребель і Йоахім Вамбсґанс
Розташування	Гайдельберг
Країна	Німеччина
Адреса	Німеччина Гайдельберг 69120, вул. Мьонхгофштрасе 12-14
Тип	науково-дослідний інститут і астрономічна обсерваторія
Вебсторінка	ari.uni-heidelberg.de
					Мапа
Інститут астрономічних обчислень у Вікісховищі

Історія

Інститут бере свій початок від Наукової організації курфюрста Бранденбургського, заснованої в Берліні в 1700 році, першим астрономом якої був Ґоттфрід Кірх^[en], і Берлінської обсерваторії.

У 1874 році Вільгельм Ферстер заснував «Обчислювальний інститут для Видання Берлінського астрономічного щорічника», щоб впоратись з постійно зростаючим обсягом обчислення астрономічних ефемерид. Інститут зайняв власну будівлю на території Берлінської обсерваторії. Більшість астрономів тепер працювали в цій теоретичній установі — на додачу до практичної, спостережної частини самої обсерваторії. Під загальним керівництвом Ферстера обчислювальний інститут очолив Фрідріх Тітьєн, який працював в обсерваторії з 1861 року.

Після смерті Тітьєна Юліус Баушинґер^[en] був запрошений до Берліна в 1896 році як його наступник. Наступного року він домігся повної незалежності інституту. У 1912 році інститут переїхав до нової будівлі в районі Берлін-Ліхтерфельде.

У 1944 році інститут передали до Військово-морським силам і передислокували до Сермута в Саксонії, щоб уникнути пошкоджень від бомб.

Після Другої світової війни директор Август Копф переніс більшу частину інституту в Гайдельберг. Спочатку інститут безпосередньо підкорядковувався землі Баден-Вюртемберг, а 2005 був переданий Гайдельберзькому університету і увійшов у склад Центру астрономії Гайдельберзького університету^[1].

Директори

З 1700 по 2007 інститутом керував один директор, а з 2007 — два співдиректори:

• 1700—1710: Ґоттфрід Кірх^[en]
• 1710—1716: Йоганн Генріх Гофман^[en]
• 1716—1740: Крістфрід Кірх^[en]
• 1740—1745: Йоганн Вільгельм Вагнер^[en]
• 1745—1749: Август Натанаель Ґрішов^[en]
• 1752—1752: Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд
• 1754—1755: Йоган Кіз^[en]
• 1755—1755: Франц Ульріх Феодосій Епінус^[en]
• 1756—1756: Йоганн Якоб Губер^[en]
• 1758—1758: Йоганн Альбрехт Ейлер
• 1764—1787: Йоган III Бернуллі
• 1787—1825: Йоганн Елерт Боде
• 1825—1863: Йоганн Франц Енке
• 1865—1874: Вільгельм Юліус Ферстер
• 1874—1895: Фрідріх Тітьєн
• 1896—1909: Юліус Баушинґер^[en]
• 1909—1922: Фріц Кон^[de]
• 1924—1954: Август Копф
• 1955—1985: Вальтер Ернст Фріке
• 1985—2004: Роланд Вілен
• 2004—2007: Йоахім Вамбсґанс
• З 2007: Єва Гребель і Йоахім Вамбсґанс

Корпуси інституту

Нойбау (Нова будівля) Нойбау (Нова будівля)  Бібліотека Бібліотека  Аулербау Аулербау  Будівля на Веберштрасе Будівля на Веберштрасе