Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Інтерфакс-Україна
незалежне українське інформаційне агентство З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Інтерфакс-Україна» — українська медіакомпанія[2], працює на ринку політичної та економічної інформації України з 1992 року.
Remove ads
Статус
Агентство випускає 52 інформаційних продукти з політичної та економічної тематики чотирма мовами (українською, російською, англійською та німецькою).
З травня 1998 року діє сайт агентства в мережі Інтернет.
З травня 1999 року агентство працює в режимі реального часу — повідомлення розсилаються в міру їх надходження.
З 2006 року працює система розповсюдження новин «Термінал».
Керівництво агенції
Генеральні директори
- Олександр Мартиненко (1992—2024)
- Єгор Болтрик (2024 — по т. ч.)[1]
Директорат
- Заст. директора, головний редактор — Дмитро Кошовий
- Директор з маркетингу — Максим Уракін
- Заст. директора — Сергій Кіржаєв
Продукти агенції
Стрічки новин
Стрічки новин: новини, ділові новини, ПЕК, фінанси, страхування, фондовий ринок, нерухомість, телекомунікації, АПК, транспорт, медицина та фармринок, економічний моніторинг, нафта, новини компаній, спорт.
Проєкти
- «Інтерфакс — Звітність емітентів»
- «ЕФіР — Україна»
- «Інтерфакс — Вибори»
- «Інтерфакс — Фондовий-ринок»
- «Інтерфакс — Термінал»
- «Dnb-Україна»
- «PrWire»
- «Reform.energy»
- «Green Deal»
Пресцентр

Відкрита 1998 року зала агенції є відомим у суспільстві новинним майданчиком, популярним центром зустрічі журналістів із бізнесменами та політиками, місцем низки історичних заяв та подій.
- Зала площею 80 м² на 50 місць;
- Стіл президії на 4-6 місць, обладнаний 4-ма стаціонарними мікрофонами;
- Радіомікрофони;
- Освітлення, акустика та аудіосистема, що дають змогу проводити професійну відео- та фотозйомку;
- Два широкоформатні екрани 46″ та 40″ для відтворення презентацій, фото та відеоматеріалів;
- Можливість встановлення банера;
- Доступ до Інтернету, Wi-Fi.
Remove ads
Дискусії про незалежність
Деякі джерела до 2013 року афіліювали агентство із недержавною російською групою, Interfax Information Services, через що в деяких джерелах українське агентство досі маркують як частину групи[3][4][5][6], яка діє через офшорну компанію на Кіпрі[7][8].
Проте засновник та співробітники компанії неодноразово спростовували цю інформацію пояснюючи, що єдине що поєднує однойменні організації — загальна система продажів за кордоном та незалежність редакцій.[9]
Після смерті Олександра Мартиненка у 2024 році стало відомо, що він був єдиним бенефіціаром, а власність перейшла до його сина — Андрія.[2]
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads