Інуїти

Інуїти (англ. Inuit, інуїтськ. ᐃᓄᐃᑦ) — етнічна група корінних народів Північної Америки, яка проживає на близько 1/3 північних територій Канади від півострова Лабрадор до гирла річки Макензі^[3]. Вважається частиною більшої групи корінних народів півночі — ескімосів, хоча сам термін дехто вважає образливим^[4]. Загальна чисельність інуїтів за даними перепису населення 2006 року 50 485 осіб^[2] (за даними перепису 2011 року 59 000^[5]). Історично, відповідно до місця переважного проживання та особливостей культури й мови, поділяють на вісім основних підгруп: Лабрадорські інуїти (Labrador Inuit)^[6], Унгавські (або Квебекські) інуїти^[7], інуїти Баффінової Землі, Іглулік (Igloolik), Карібу (Caribou), Нетсілік (Netsilik), інуїти Західної Арктики (Copper and Western Arctic Inuit)^[8][9]. Більше половини інуїтів проживає на території Нунавут^[3].

Інуїти
Жінка-інуїтка, 1907 рік
Самоназва	ᐃᓄᐃᑦ
Кількість	50,485 (2006 рік)[1][2]
Ареал	Нунавут, Нунавік, Нунаціавут, Північно-західні території
Входить до	ескімоси
Мова	Інуїтська мова
Релігія	анімізм

Регіон розселення:
Рожевий — Регіон поселення інувіалуїтів (Inuvialuit), північ Північно-західних територій;
Блакитний — Нунавут (Nunavut);
Зелений — Нунавік (Nunavik) у регіоні Північ Квебеку (провінція Квебек);
Жовтий — Нунаціавут (Nunatsiavut) у провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.

Жінки та дитина іглулікських інуїтів у традиційному одязі.

Інуїти є однією з трьох груп корінних народів (поряд із індіанцями і метисами), що визнані Конституцією Канади як самобутній народ з унікальною історією, мовою, культурними звичаями та духовними віруваннями^[10].

Вивчення ДНК інуїтів показало, що 80 % чоловіків мають Y-хромосомну гаплогрупу Q, 11,7 % — гаплогрупу R1, 8,3 % відносяться до інших гаплогруп^[11].

Етимологія

Інуїти в перекладі з мови інуктитут значить «народ» і є самоназвою північних народів Канади. До інуїтів також відносять корінних жителів Ґренландії, півночі Аляски, а також близько 2000 аборигенів східних областей Чукотки^{[12][13][14][15]}.

Мови

Інуїти спілкуються інуїтськими мовами ескімосько-алеутської мовної сім'ї. Згідно з переписом населення 2011 року рідною мовою назвали інуїтську 34 670 осіб^[16].

На півночі Америки поширені п'ять основних інуїтських мов (або діалектів):

• Гренландська мова (користуються 57 000 осіб у Гренландії і Данії),
• Інуктитут (користуються 30 000 осіб переважно на півночі Канади),
• Інуїннактун (мова поширена на північному заході Канади),
• Інупіак (користуються 2 100 осіб на півночі Аляски),
• Інувіалуктун (користуються 765 осіб на північному заході Канади).

Інуктитут і інуїннактун є офіційними мовами території Нунавут^[17]. На Північно-Західних територіях офіційними мовами є інувіалуктун, інуїннактун і інуктитут.

Популярна культура

Життя інуїтів зображено в багатьох художніх творах та фільмах. Кілька оповідань присвятив їм Джек Лондон.

В основі сюжету канадської драми «Майна» лежить зустріч між індіанцями інну та їхніми сусідами інуїтами, через що виникає проблема подолання культурних розбіжностей і взаємної недовіри.