Іранська національна обсерваторія

Іранська національна обсерваторія (англ. Iranian National Observatory, INO) — іранська астрономічна обсерваторія на горі Гаргаш висотою 3600 м, відкрита у 2021 році^[3]. Вона побачила перше світло 15 жовтня 2022 року після введення в експлуатацію INO340, власного оптичного телескопа з первинним дзеркалом 3,4 м. Це найбільший астрономічний дослідницький центр Ірану^[4][5].

Іранська національна обсерваторія

англ. Iranian National Observatory
3,4-метровий телескоп INO340 3,4-метровий телескоп INO340
33°40′28″ пн. ш. 51°19′08″ сх. д.
Країна	Іран[1][2]
Розташування	Qamsar Districtd
Висота	3600 м[1]
Відкрито	2008[1]
Сайт:	ino.org.ir
Інструменти:
INO340	Рефлектор 3,4 м
Іранська національна обсерваторія Іранська національна обсерваторія (Іран)
Іранська національна обсерваторія у Вікісховищі

Вид на споруди Іранської національної обсерваторії

Вершина Гаргаша, на якій планується розмістити 3,4-метровий оптичний телескоп

Передісторія

Проєкт мав на меті будівництво приладів для астрономічних досліджень та освітніх цілей^[6]. Основною метою було проєктування та будівництво оптичного телескопа 4-метрового класу та інших менших приладів, щоб задовільнити зростаючий попит^[7]. Іранською національною обсерваторією керує Інститут досліджень фундаментальних наук (англ. Institute for Research in Fundamental Sciences, один з провідних дослідницьких інститутів фундаментальних наук в Ірані.

Навчальні можливості зі спостережної астрономії в Ірані наприкінці 2000-х років не могли задовольнити зростаючий попит через швидке зростання вищої освіти. Хоча майже кожен великий університет в Ірані має кафедру або групу астрономії, наявні спостережні бази складаються з низки невеликих телескопів у різних обсерваторіях університетських кампусів, які зазвичай використовуються для навчання студентів та аспірантів.

Оптичний телескоп 4-метрового класу мав стати наступним кроком до розвитку астрономічних досліджень. Географічне розташування Ірану, відносно сухий клімат і високогірні райони забезпечують зручні місця для оптичних телескопів.

Наразі головний телескоп Іранської національної обсерваторії, 3,4-метровий оптичний телескоп, відомий як INO340, перебуває в стадії введення в експлуатацію^[8].

Вибір місця

Діяльність з вибору місця обсерваторії розпочалася 2000 року, а 2004 року проєкт був офіційно схвалений. Дослідники відвідали понад 30 місць, і на деяких з них було провели спостереження астрономічного бачення^[en]. Пізніше обрали чотири місця для одночасного моніторингу протягом двох років^[9]. Маючи вибір між двома місцями після завершення вибору місць (2000—2007), Іранська національна обсерваторія провела вимірювання бачення, щоб мати змогу порівняти два місця, Дінаву (~3000 м) та Гаргаш (~3610 м). У 2011 році обсерваторія оголосила гору Гаргаш місцем для цього проєкту^[10][11]. 2016 року на гору проклали дорогу^[12].

Конструкція телескопа

Оптика

INO340 — це телескоп Річі-Крет'єна з діафрагмовим числом f/11, який забезпечує поле зору 20 кутових мінут у головному фокусі Кассегрена^[en]. Крім того, також передбачені три бічні фокуси, кожен з полем зору 8 кутових мінут. Головне дзеркало (M1) — це односегментне швидке дзеркало (діафрагмове число f/1,5) діаметром 3,4 м, що робить INO340 одним із найкомпактніших телескопів для свого розміру. M1 має форму меніска 18 см завтовшки, виготовленого з кераміки зеродур^[en] з центральним отвором 700 мм. M1 поліроване до шорсткості 1 нм. Його підтримують 60 приводів, які активно керуються для утримання дзеркала в правильній формі. Вторинне дзеркало діаметром 600 мм відбиває світло від первинного дзеркала і також керується гексаподом. Дзеркало виготовлене з зеродурної кераміки і має гіперболічну геометрію поверхні^[13].

Структура

Телескоп розміщено на альт-азимутальному монтуванні, що сприяє компактності телескопа й забезпечує пряму передачу навантаження від телескопа через опори на фундамент. Привідні двигуни, використовувані для переміщення телескопа за азимутом та висотою, мають зворотний зв'язок за положенням, що забезпечується лінійними стрічковими енкодерами^[14].

Система керування телескопом

Система керування телескопом відповідає за керування низкою підсистем, таких як система керування монтуванням, яка відповідає за наведення та супровід цілей, а також активна система керування дзеркалами. Система керування монтуванням отримує команди з інтерфейсу користувача^[15].

Корпус телескопа та купол

Корпус телескопа є циліндричною конструкцією, що складається з бетонного кільця діаметром 16 м, в центрі якого розташований фундамент телескопа діаметром 6 м. На вершині бетонної будівлі знаходиться обертова циліндрична конструкція масою близько 200 тонн, із 5-метровою заслінкою для доступу світла до головного дзеркала та п'ятьма вікнами для забезпечення циркуляції повітря всередині купола. Купол та нижній поверх охолоджуються протягом дня для покращення видимості вночі.

Спостережні прилади

Центр моніторингу спостережних умов

Центр моніторингу спостережних умов Іранської національної обсерваторії розпочав роботу у листопаді 2014 року. Центр розташований приблизно за 500 м на південь від головної вершини гори Гаргаш, на якій знаходиться 3,4-метровий телескоп. Він включає три елементи:

• автоматичний монітор зображень DIMM (англ. Differential Image Motion Monitor), розташований на висоті 6 м над поверхнею гори, дистанційно керований з Тегерана;
• стандартна метеостанція на висоті 9 м над землею;
• камера повного огляду неба.

Систему керування розроблено власними силами^[16][17].

INOLA

INOLA (англ. Iranian National Observatory Lens Array, масив лінз Іранської національної обсерваторії) — це багатолінзовий масив, створений командою Відділу технологічного розвитку Іранської національної обсерваторії для вивчення систем з наднизькою поверхневою яскравістю у видимому діапазоні довжин хвиль. Масив спеціально розроблений для виявлення слабких структур шляхом значного зменшення розсіяного світла та внутрішніх відбиттів у межах його оптики. Наукові задачі INOLA включають спостереження тьмяних галактик, зоряних гало та субструктур, припливних потоків навколо галактик, комет та малих тіл у Сонячній системі, світлових відлунь, змінних зір та транзитів екзопланет. INOLA розпочала роботу у 2018 році.

Головна будівля 3,4-метрового телескопа

Наукові дослідження

Телескоп INO340 розроблений для широкого діапазону довжин хвиль, від 325 до 2500 нм. Його розглядають як перспективний інструмент для спільних програм з іншими великими наземними або космічними телескопами подібних діапазонів^[18].

Основними задачами телескопа мають стати позагалактична астрономія та спостережна космологія. Донедавна вони були відносно слабко розвинуті в Ірані, головним чином через відсутність відповідних спостережних приладів.

У 2024 році за допомогою приладу INOLA (англ. Iranian National Observatory Lens Array, масив лінз Іранської національної обсерваторії) здійснили першу в історії спробу дослідження зоряного гало галактики M33 за допомогою надглибокої широкосмугової зйомки^[19].