Іриков Микола Романович

Микола Романович Іриков (1921 село Верхня Казарма Зілаїрського району Республіки Башкортостан — 16 березня 1943) — Герой Радянського Союзу^[2]. Молодший лейтенант. Проходив службу в 371-му окремому танковому батальйоні 169-ї танкової бригади 2-го танкового корпусу 3-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту.

Іриков Микола Романович
Народження	1 липня 1921(1921-07-01)[1]  Верхня Казарма, Орський повітd, Оренбурзька губернія, Російська СФРР
Смерть	16 березня 1943(1943-03-16)[1] (21 рік)  Тетлега, Чугуївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Зарожне
Країна	СРСР
Звання	молодший лейтенант[d]
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

16 березня 1943 року танкову частину, в якій служив Іриков атакували переважаючі сили противника, в числі яких була і танкова дивізія СС. Танк молодшого лейтенанта Ірикова підбив 3 німецьких машини, але і сам був підбитий. Однак палаючий танк продовжив бій і підбив ще одну німецьку машину. І тоді 3 німецьких танки практично одночасно вистрілили в палаючу, нерухому радянську машину.

Загинув 17 березня 1943 року. Похований разом з екіпажем в селі Тетлега Чугуївського району Харківської області.

За національністю — чуваш.^[3]

Нагороди

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (19.06.1943)
• Орден Леніна (19.06.1943)
• Орден Червоного Прапора (1942)