Ірландська Вільна держава

Ірландська Вільна держава (англ. Irish Free State, ірл. Saorstát Éireann ірландська: [ˈsˠiːɾˠsˠt̪ˠaːt̪ˠ ˈeːɾʲən̪ˠ]) — держава-домініон, яка існувала на території сучасної Республіки Ірландія з 1922 по 1937 роки та є її попередником.

Saorstát Éireann  (ірландська) Irish Free State  (англійська) Ірландська Вільна держава
Британський домініон (1922–1931)[a] Суверенна держава (1931–1937)[b]
↓ 1922 – 1937
Прапор Печатка
Гімн "Amhrán na bhFiann"[1] "Пісня солдатів"
Ірландія: історичні кордони на карті Ірландська вільна держава (зелений) у 1929
Столиця	Дублін
Мови	ірландська[c] англійська[d]
Релігії	92.57% римо-католицизм 7% протестантизм[en] 0.12% інші релігії 0.30% невизначені (1926)[2]
Форма правління	унітарна парламентська конституційна монархія
монарх
• 1922–1936	Георг V
• 1936	Едуард VIII
• 1936–1937	Георг VI
генерал-губернатор
• 1922–1927	Timothy Michael Healy[en]
• 1928–1932	James McNeill[en]
• 1932–1936	Domhnall Ua Buachalla[en]
Голова Виконавчої ради
• 1922–1932	В. Т. Косґрейв
• 1932–1937	Еймон де Валера
Законодавчий орган	Oireachtas
• Upper house	Seanad Éireann
• Lower house	Dáil Éireann
Історія
• Англо-ірландський договір	6 грудня 1921
• Конституція Ірландська Вільна держава	6 грудня
• Конституція Ірландії	29 грудня
Населення
• 1936	2,968,420[3] осіб
Валюта	стерлінг (1922–1927) саорштатський фунт (1928–1937)
Попередник Наступник Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії Ірландська Республіка (1919—1922) Ірландія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ірландська Вільна держава

Паспорт Ірландської Вільної держави (ім'я власника видалено)

Наддрукована марка

Плакат, що рекламує товари з ферм Ірландської Вільної держави на сніданок канадцям («Олія, яйця та бекон з Ірландської Вільної держави на наші сніданки»))

Історія

Ірландська Вільна держава була створена 6 грудня 1922 згідно з англо-ірландським договором підписаним в Лондоні, між представниками Великої Британії та Ірландської Республіки. Договір набув чинності 6 грудня 1922. Вільна держава вийшла з-під контролю Великої Британії, але залишилася в особистій унії з Британією.

На час створення охоплювала всю територію острова Ірландія, але Північна Ірландія вже наступного дня скористалася закріпленим у договорі правом на відокремлення і звернулася до короля з проханням зробити так, аби «повноваження парламенту й уряду Ірландської Вільної держави більш не поширювалися на Північну Ірландію». 8 грудня Північна Ірландія офіційно відокремилася від решти Ірландії.

Ірландська Вільна держава офіційно припинила існування 29 грудня 1937 після ухвалення нової конституції, що послугувала кардинальним етапом перетворення домініону в сучасну Ірландію. Ірландська Вільна держава перейменована в Ірландію.

У роки Другої світової війни Ірландія зберігала нейтралітет.

В 1949 році Ірландія стала Республікою Ірландія та вийшла зі складу Співдружності, що було формальним скасуванням британської влади. У 1985 році було підписано Англо-Ірландську угоду.

Нотатки

1. Сполучене Королівство та Ірландська Вільна держава вважали одна одну державами з рівним статусом у Британській імперії. Однак для інших суверенних держав (тобто Сполучених Штатів, Франції, Бразилії, Японії, Ефіопії тощо) та міжнародної спільноти в цілому (тобто Ліги Націй) термін домініон був дуже неоднозначним. На момент заснування Ліги Націй у 1924 році Угода Ліги передбачала допуск будь-якої «повністю самоврядної держави, домініону або колонії», маючи на увазі, що «статус домініону був чимось середнім між статусому колонії і держави"
2. Вестмінстерський статут 1931 розвіює двозначність для міжнародної спільноти, оскільки три британські домініони (Ірландська Вільна держава, Канада та Південно-Африканський Союз) були визнані самостійними суверенними державами. На відміну від того, що сталося в Австралії в 1942 та Новій Зеландії в 1947, весь статут було застосовано до Домініону Канади, Ірландської Вільної держави та Південно-Африканського Союзу без необхідності будь-яких актів ратифікації
3. Національна мова
4. Співофіційна та найпоширеніша мова