Ірлява

Ірля́ва — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річці Стара.

село Ірлява
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Тер. громада	Середнянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21100150080020011
Основні дані
Засноване	1453
Населення	270
Площа	0,45 км²
Поштовий індекс	89453
Географічні дані
Географічні координати	48°30′29″ пн. ш. 22°34′23″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	89453, с. Ірлява, вул. Шевченка, б/н
Карта
Ірлява
Ірлява
Мапа

Історія

Перші письмові згадки про село відносяться до 1417 року, коли ним володіли шляхтичі з Палло та Руського (нині — Східна Словаччина). Село, очевидно, було засноване шолтейсом в другій половині XIV — на початку XV ст. В другій половині XV—XVII ст. село стало однією з середнянських маєтностей родини Добо з Руського.

В 1567 році селяни Ірляви були оподатковані від 1,5 порти. В кінці XVI ст. в село переселилося кілька родин і в ньому на 1599 рік облікувалось 11 кріпацьких господарств, господарство шолтейса. За письмовим джерелом 1603 року в селі була наявна православна церква.

В селі Ірлява, на Ужгородщині побудована найбільша у Західній Україні сонячна електростанція ТОВ «Сонячна енергія ПЛЮС». ЇЇ будівництво провели в урочищі Дубина, використовуючи італійську технологією та у дуже стислий термін — всього за 6 місяців. Розташована вона на 23-х гектарах та «складена» з 43 тисяч блоків-панелей. Річна потужність цієї «крохи» становить 10,09 МВт. За одну годину вона продукує понад 9,5 кіловат.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210557, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

• зареєстрований 191 виборець, явка 63,87%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 28,93%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,18%, за «Європейську Солідарність» — 17,36%.^[1] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Роберт Горват (самовисування) — 67,77%, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 14,88%, за Андрія Андріїва (самовисування) — 5,79%^[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 276 осіб, з яких 128 чоловіків та 148 жінок.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 270 осіб.^[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.^[5]

Храм

Храм св. пр. Іллі. 1886.

У 1751 р. за пароха Якова Везделовича згадують маленьку дерев’яну церкву в посередньому стані, з двома дзвонами, прикрашену всіма образами. “В святильниці олтар дуже маленький, на обновлення якого при візиті подано позволеня”.

Теперішня церква – типова мурована базиліка з вежею над входом, збудована, за шематизмом 1883 р., у 1881 р. Над західним входом датою спорудження позначено 1886 p., а 1991 – рік останнього ремонту. У шематизмі 1915 р. церкву датують 1870 роком. Усередині вартими уваги є бічні вівтарі та іконостас роботи І. Павлишинця, масивні різьблені свічники і 3 розкішні двоярусні дерев’яні люстри. Два бічні вівтарі містять образи майстерного малювання, виконані ужгородським художником на прізвище Мигалій у 1934р. на замовлення Михайла Рошка.

Марія Тимко й Олена Сирохман та Марта Граб і Марія Гасинець пожертвували кошти на два образи, що прикрашають північну стіну нави

Відомі люди

• Ірлявський Іван — український поет, журналіст, громадський діяч.

Туристичні місця

- сонячна електростанція

- Храм св. пр. Іллі. 1886.