Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Історія іграшок (франшиза)
анімаційна франшиза Pixar З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Істо́рія іграшо́к» (англ. Toy Story, МФА: [tɔɪ ˈstɔːɹi]) — медіафраншиза, що базується на серії повнометражних анімаційних фільмів, створених з використанням комп'ютерної графіки. Перший з них став першим повнометражним мультфільмом, повністю створеним за допомогою цієї технології. Ідея належить студії Pixar, дистриб'ютором виступила Walt Disney Pictures. За сюжетом іграшки — живі істоти, які приховують від людей своє повне пригод життя. Режисером перших двох фільмів був Джон Лассетер, третьою частиною керував Лі Анкрич, а четвертою — Джош Кулі. Станом на 2019 рік франшиза складається з чотирьох анімаційних фільмів; на їхній основі вийшло кілька спін-офів і відеоігор. 19 червня 2026 року очікується прем'єра «Історії іграшок 5».
Серія отримала схвальні відгуки критиків. «Історія іграшок» відзначилася технічними інноваціями в анімації та дотепним сценарієм[1][2]. Наразі це один із найвизначніших і революційних фільмів в історії анімації[3][4][5][6][7][8][9]. «Історія іграшок 2» також схвально зустріли критики, які відзначили «приголомшливу анімацію, що миттєво робить фільм класикою». «Історія іграшок. Велика втеча» здобула загальне визнання, її назвали «найкращим анімаційним фільмом». «Історія іграшок 4», як і попередні частини, отримала широке визнання критиків.
Анімаційні фільми серії «Історія іграшок» здобули численні нагороди та номінації, серед яких «Оскар», «Енні», «Золотий глобус», «Ґреммі», BAFTA та Kids' Choice Awards.
Remove ads
Серія фільмів
Узагальнити
Перспектива
«Історія іграшок» (1995)
Прем'єра першого фільму серії відбулася 22 листопада 1995 року[10] в Голлівуді, Каліфорнія. Також «Історія іграшок» показували поза конкурсом на Берлінському кінофестивалі 1996 року. Це був перший повнометражний мультфільм, створений за допомогою CGI-графіки. За сюжетом хлопчику Енді на день народження подарували нову іграшку — космонавта Базза Рятівника, який вважає себе справжнім космонавтом. Вуді, іграшка-ковбой, приревнував нового друга хлопчика й викинув Рятівника з вікна. Згодом, покаявшись у своїх діях, Вуді вирішує врятувати Базза, який потрапив до рук сусіда Енді — Сіда Філліпса, що розважався ламанням іграшок. Крім того, Базз випадково дізнався, що він «просто іграшка», і впав у депресію. Вуді вдається позбавити Базза депресії, разом вони тікають від Сіда й повертаються до Енді. Мультфільм став фінансово успішним, зібравши у світовому прокаті понад 360 мільйонів доларів[10][11]. Успіх «Історії іграшок», яка окупила витрати на виробництво вже за перший вікенд, сприяв швидкому зростанню акцій студії Pixar з 22 до 49 доларів за штуку, принісши компанії 1,2 мільярда доларів[12].
«Історія іграшок 2» (1999)
«Історія іграшок 2», друга частина франшизи, вийшла в прокат 24 листопада 1999 року[13]. Спочатку мультфільм не планували показувати в кінотеатрах — це мав бути 60-хвилинний сиквел першої частини для прямого випуску на відео[14]. Проте керівництво Walt Disney Pictures вирішило доробити початкову версію до повноцінного фільму. За сюжетом Вуді виявляється цінною іграшкою, його викрадає людина, яка знає про це й планує продати колекціонеру в Японії. Базз та кілька інших іграшок вирушають на порятунок Вуді. Разом з ним вони рятують дві інші іграшки, які колись випускалися разом з Вуді. У світовому прокаті друга частина перевершила попередника, зібравши 480 мільйонів доларів[15]. У жовтні 2009 року перші дві частини серії вийшли у форматі 3D[16].
«Історія іграшок. Велика втеча» (2010)
Третя частина вийшла в прокат через одинадцять років — 18 червня 2010 року[17]. Замість Джона Лассетера режисером став Лі Анкрич, який був виконавчим продюсером перших двох мультфільмів. За сюжетом Енді виріс і поїхав до коледжу, а його іграшки випадково потрапили до дитячого садка. Виявилося, що діти там поділяються на дві групи: ті, що добре ставляться до іграшок, і ті, що ставляться погано. Також вони зіткнулися з угрупованням іграшок, яке намагалося зробити так, щоб з ними грали лише хороші діти, а погані гралися з усіма іншими. Іграшки Енді вирішують утекти; в результаті їм вдається повалити лідера угруповання, залишитися в садку й знайти баланс між грою з хорошими й поганими дітьми. У серпні 2010 року, через два місяці після виходу, збір мультфільму перевищив дохід «Шрек 2», зробивши його найкасовішим проєктом студії Pixar. Станом на 2018 рік «Історія іграшок. Велика втеча» є третім найкасовішим мультфільмом в історії кіно[18].
«Історія іграшок» 1–2 у 3D
2 жовтня 2009 року перші дві частини серії вийшли в прокат у форматі 3D[19]. На перевидання двох мультфільмів аніматорам знадобилося загалом десять місяців. Прокат, завдяки хорошим касовим зборам, замість звичних двох тижнів було продовжено[20][21]. Лассетер так прокоментував повторний реліз[22]:
«„Історія іграшок“ і їхні герої завжди займатимуть особливе місце в наших серцях, і ми дуже раді, що глядачі, завдяки новим технологіям, зможуть насолодитися мультфільмами у форматі 3D. Оскільки „Історія іграшок 3“ обіцяє стати ще однією чудовою пригодою для Базза, Вуді та всієї компанії з кімнати Енді, ми вирішили, що було б чудово дати глядачам можливість пережити перші два фільми знову — і в абсолютно новому форматі.».Оригінальний текст (англ.)The Toy Story films and characters will always hold a very special place in our hearts and we're so excited to be bringing this landmark film back for audiences to enjoy in a whole new way thanks to the latest in 3-D technology. With Toy Story 3 shaping up to be another great adventure for Buzz, Woody and the gang from Andy's room, we thought it would be great to let audiences experience the first two films all over again and in a brand new way.
У Великій Британії, на відміну від інших країн, мультфільми вийшли не разом, а окремо: «Історія іграшок» — 2 жовтня 2009 року[23], а «Історія іграшок 2» — 22 січня 2010 року.
«Історія іграшок 4» (2019)
Четверта частина франшизи вийшла в прокат 21 червня 2019 року. Режисером виступив Джош Кулі. У Вуді та його друзів нова господиня — дівчинка Бонні. Одного разу Бонні приносить додому нову іграшку, яку зробила сама в школі з їдальні ложки-вилки, й називає Виделиком. Новачок стає її улюбленцем. Іншим доводиться з цим змиритися, хоча Виделик не усвідомлює, що він лише іграшка. Під час заміської поїздки Виделик губиться, і всім героям доводиться забути про суперечки й вирушити на його пошуки. Станом на 16 серпня 2019 року картина зібрала понад 1 мільярд доларів у світовому прокаті[24].
«Історія іграшок 5» (2026)
Вихід мультфільму заплановано на 19 червня 2026 року[25].
Remove ads
Створення
Узагальнити
Перспектива
«Історія іграшок»
Перший досвід роботи Джона Лассетера з комп'ютерною анімацією був під час зйомок фільму «Трон». Робота над фільмом відкрила нові можливості, надані новим засобом комп'ютерної анімації[26]. Спочатку Лассетер задумав створити повністю комп'ютерний анімаційний фільм, але ідею відкинула студія Disney, а самого режисера звільнили. Тоді він влаштувався до студії Lucasfilm, а згодом заснував Pixar[27].
Вихід 1988 року мультфільму «Олов'яна іграшка», створеного за допомогою комп'ютерної анімації, привернув увагу Disney, і після переговорів зі студією Pixar вийшов спільний мультфільм «Різдво олов'яної іграшки». 1989 року «Олов'яна іграшка» отримала премію «Оскар» у категорії «Найкращий анімаційний короткометражний фільм»[28]. 1990 року між студіями розпочалися переговори про створення спільного тривимірного повнометражного мультфільму. Від Disney у дискусії брав участь Джеффрі Катценберг, від Pixar — Стів Джобс[29]. Переговори затягнулися на місяці, бо Катценберг наполягав, щоб Pixar передала запатентовану технологію створення тривимірної анімації студії Disney[29]. Спочатку Джобс відмовився, але згодом поступився. У травні 1991 року Disney та Pixar підписали угоду про створення мультфільму з олов'яними іграшками під назвою «Історія іграшок»[30]. За умовами договору Pixar контролювала весь творчий процес, могла зупинити проєкт на будь-якій стадії[31], отримувала 10 % прибутку від прокату[32][33] та право на два продовження. Стів Джобс став виконавчим продюсером проєкту[34].
Перший варіант сценарію створив Роберт Маккі, але заготовка зазнала багатьох змін і доопрацювань, перш ніж вийшов остаточний варіант. Спочатку головним персонажем мала бути олов'яна іграшка, але цю ідею визнали «занадто застарілою». Лассетер запропонував космічну тематику, і тоді з'явився персонаж «Космічний рейнджер». Спочатку його звали Тінні, потім Лунний Ларрі, який зрештою став Баззом Рятівником (на честь астронавта Базза Олдріна)[35]. Зовнішній вигляд костюма змоделювали за космічними скафандрами астронавтів «Аполлона»[36][37]. На створення персонажа Вуді Лассетера надихнули мультфільми з дружнім привидом — Каспером. Спочатку Вуді мав бути лялькою-черевовісником. Проте аніматор Бад Лакі запропонував зробити Вуді ковбоєм, що дуже сподобалося Лассетеру[35]. Ім'я Вуді дали на честь актора Вуді Строда. Лассетер хотів, щоб «Історія іграшок», на відміну від інших диснеївських фільмів, не була мюзиклом, а стала «товариським фільмом» з «реальними іграшками», що розв'язують проблеми в стилі «48 годин» та «Непокірні»[35]. Джосс Відон погодився: «Це буде поганим мюзиклом, бо це бадді-муві. Це про людей, які не співатимуть про те, чого хочуть… Вони просто стукнуть кулаком по столу»[38]. Для створення сценарію Disney додатково запросила Джоела Коена та Алека Соколова[38]. Виробництво мультфільму розпочалося 19 січня 1993 року[38].
Для озвучення Вуді Лассетер з самого початку планував запросити Тома Генкса, який, на його думку, «має здатність правильно й дуже привабливо передавати емоції»[38]. Записи з кастингу Генкса на роль у фільмі «Тернер і Гуч» ще більше переконали режисера запросити актора[38][39]. Біллі Крісталу запропонували озвучити Базза Рятівника, але він відмовився, про що згодом шкодував. Пізніше від пропозиції озвучити Майка Вазовскі в мультфільмі «Корпорація монстрів» актор не відмовився[40][41].
Попередній проєкт мультфільму представили 19 листопада 1993 року[38]. Однак матеріал і деякі персонажі категорично не сподобалися президенту Disney Пітеру Шнайдеру, який зажадав закрити проєкт, звільнити аніматорів і перевести сценаристів на інші проєкти. Pixar відмовилася виконувати розпорядження й обіцяла все виправити за два тижні[42]. Як і обіцяли, за два тижні написали новий сценарій, а персонажі стали симпатичнішими. Після другого тестового перегляду дали дозвіл на виробництво[35]. У березні 1994 року нещодавно звільнені актори приступили до запису діалогів[38].
Джосс Відон запропонував, щоб у фіналі Вуді та Базза врятувала Барбі[43], але від ідеї довелося відмовитися, бо компанія «Mattel», що випускає іграшку, відмовила в ліцензії. Продюсер Ральф Ґуґґенгайм заявив: «Дівчатка, які граються з Барбі, проєктують свою особистість на ляльку. Якщо ми дамо ляльці голос і оживимо її на екрані, це вже буде персонаж, який не є мрією всіх дівчаток»[38]. Проте в наступних двох частинах Барбі все ж з'являються.
| «Ми не стали робити цей мультфільм методом традиційної анімації. Це історія, яку дійсно можна розповісти лише за допомогою тривимірних персонажів. Деякі з них у фільмі виглядають дуже красиво». |
| — Том Шумахер, віцепрезидент анімаційного відділу Walt Disney[44] |
На створення «Історії іграшок» виділили бюджет у 33 мільйони доларів[45] і залучили 110 співробітників[45], тоді як для «Король Лев», що вийшов 1994 року, знадобилися 45 мільйонів і робота 800 осіб[45]. Лассетер неодноразово говорив про проблеми з комп'ютерною анімацією: «У мультфільмі все має виглядати правдоподібно, аж до кожного листочка й травинки. Ми мусимо змусити глядачів відчути той світ і його історію»[38].
Безпосереднє виробництво розпочалося зі створення й опрацювання зовнішнього вигляду кожного персонажа. 27 аніматорів створили 400 комп'ютерних моделей персонажів; частину спочатку виліплювали з глини, решту моделювали одразу на комп'ютері[46]. Потім аніматори створили й синхронізували окремі рухи персонажів[46]. Далі узагальнювали сцени, створювали тіні, освітлення й візуальні ефекти. Після цього потужний комп'ютер приводив фільм до остаточного вигляду[38]. Під час тестових переглядів компанія Skywalker Sound додала музику, звукові та шумові ефекти. Загалом на створення мультфільму з 114 240 кадрами знадобилося 800 000 машино-годин і від 2 до 15 людино-годин на обробку кожного кадру[11][38][46].
«Історія іграшок 2»
Спочатку планували, що «Історія іграшок 2» буде лише 60-хвилинним продовженням першої частини, не призначеним для кінотеатрів[14]. Для цього мультфільму виділили невелику команду аніматорів. Але коли керівництво Pixar побачило готовий матеріал і актори Том Генкс та Тім Аллен почали переконувати, вирішили зробити повноцінний фільм[47]. Disney з цим не погодилася, аргументуючи наближенням дати прокату й браком часу на ремейк. У відповідь Pixar заявила, що не допустить виходу мультфільму в поточному стані, і запропонувала Лассетеру взяти проєкт. Джон погодився й найняв творчу групу першої частини, яка за кілька днів повністю переписала сценарій.
Команді Лассетера Pixar дала дев'ять місяців[48]. Деякі аніматори через напружений графік отримали травми опорно-рухового апарату (зокрема фаланг пальців рук) і центральної нервової системи (перенапруження)[49].
«Історія іграшок. Велика втеча»
За переглянутою угодою між Pixar і Disney всі персонажі, створені аніматорами Pixar, належать Disney. Крім того, Disney мала право на виробництво сиквелів будь-якого фільму студії без участі Pixar. Але 2004 року переговори зайшли в глухий кут, і Disney вирішила випустити «Історію іграшок 3» на власній студії. Тім Аллен, що озвучував Базза Рятівника в перших двох частинах, підтвердив готовність повернутися[50].
У січні 2006 року керівники студій уклали нову угоду, за якою всі анімаційні роботи виконувала Pixar. Через місяць генеральний директор Disney Роберт Айґер підтвердив, що весь процес покладено на Pixar[51]. Джон Лассетер, Ендрю Стентон, Піт Доктер та Лі Анкрич за спільний вікенд вигадали сюжет. Стентон намалював графічні начерки сцен[52]. 8 лютого 2007 року Едвін Кетмалл, президент Walt Disney Animation Studios та Pixar, призначив Лі Анкрича режисером, а Джона Лассетера та Майкла Арндта — сценаристами[53]. Реліз призначили на 2010 рік[54].
На початку роботи аніматори Pixar зіткнулися з проблемою: при відкритті файлів з персонажами формат виявився настільки застарілим, що їх не вдалося редагувати. Довелося створювати моделі майже з нуля[55], а на сцену на звалищі старих автомобілів пішло півтора року[56].
«Історія іграшок 4»
Спочатку ходили чутки про вихід «Історії іграшок 4» 2015 року, але Disney спростувала цю інформацію[57]. 6 листопада 2014 року на зустрічі інвесторів Disney анонсувала мультфільм. Режисером призначили Джона Лассетера, який зняв перші дві частини. Сценаристами запросили Рашиду Джонс та Вілла Маккормака[58].
У березні 2015 року президент Pixar Джим Морріс заявив, що «Історія іграшок 4» не буде прямим продовженням третьої частини, й описав майбутній мультфільм як романтичну комедію[59]. Потім Джоша Кулі, керівника сценарного відділу мультфільму «Думками навиворіт», призначили співрежисером[60]. У серпні Джон Лассетер сказав, що мультфільм присвятять роману між Вуді та Бо Піп[61].
У липні 2017 року на виставці D23 Лассетер оголосив, що йде з посади режисера, залишивши Кулі єдиним режисером «Історії іграшок 4»[62]. Лассетер пояснив, що через зайнятість на посадах головного креативного співробітника Pixar, Walt Disney Animation Studios та DisneyToon Studios не міг присвятити себе режисурі[63]. На CineEurope 2018 Pixar показала кілька кадрів мультфільму[64].
18 січня 2018 року оголосили, що сценарій напише Стефані Фолсом, замінивши Рашиду Джонс і Вілла Маккормака, які пішли з проєкту в листопаді 2017 року через «філософські розбіжності»[65].
Remove ads
Вихід
Узагальнити
Перспектива
Касові збори
За перші п'ять днів прокату в США (що збігся з Днем подяки) «Історія іграшок» заробила 39 071 176 доларів[66]. За перший вікенд фільм зібрав 29 140 617 доларів і зберігав лідерство за зборами ще два вікенди. «Історія іграшок» стала найкасовішим анімаційним фільмом 1995 року[33][67].
«Історія іграшок 2», що демонструвалася в 3236 кінотеатрах, за перший вікенд зібрала 57 388 839 доларів. Фільм посів третє місце серед найкасовіших фільмів 1999 року[68].
«Історія іграшок. Велика втеча», показ якої здійснювався в 4028 кінотеатрах, лише за перший день прокату заробила 41 148 961 долар[69]. Крім того, за перший вікенд мультфільм зібрав 110 307 189 доларів. «Історія іграшок. Велика втеча» стала найкасовішим анімаційним фільмом 2010 року[70][71]. У світовому прокаті картина заробила понад 1 мільярд доларів[72][73].
За перші вихідні «Історія іграшок 4» зібрала 120 908 065 доларів (показ у 4575 кінотеатрах)[24]. 15 серпня 2019 року світові збори мультфільму перевищили позначку в 1 мільярд доларів[74].
Критика та відгуки
«Історія іграшок» (1995) отримала захоплені відгуки критиків з моменту появи 1995 року. На сайті Rotten Tomatoes 100 % критиків дали мультфільму позитивну оцінку та середній бал 9 із 10. На Metacritic «Історія іграшок» отримала 92 бали зі 100 на основі 16 відгуків критиків[1]. Рецензенти високо оцінили використання комп'ютерної анімації та вибір акторів озвучення.
| «Так, ми хвилюємося про те, що кажуть критики. Так, ми хвилюємося про те, скільки мультфільм заробить за перший вікенд. Так, ми хвилюємося про те, скільки всього заробить мультфільм. Але насправді весь сенс у тому, що ми розважаємо глядачів. Найбільша радість, яку я отримую як режисер, — це коли я непомітно пробираюся в кінотеатр і спостерігаю, як люди дивляться наш мультфільм. Бо коли люди дивляться мультфільм, вони на 100 % чесні. І бачити радість на обличчях людей, бачити, що вони дійсно ходять на наші мультфільми… для мене це найбільша нагорода, яку я міг отримати». |
| — Джон Лассетер, розмірковуючи про вплив фільму[76] |
Леонард Клейді в тижневику Variety відзначив «запаморочливу передачу камерами зображень»[77]. Роджер Еберт, порівнюючи «Історію іграшок» з фільмом «Хто підставив кролика Роджера», написав, що «обидва фільми відкрили нову еру американської анімації у сфері візуальних ефектів»[78]. Річард Корлісс у Time назвав мультфільм «найгеніальнішою комедією року»[79].
Критики також оцінили роботу акторів озвучення. Сьюзан Влощина з USA Today схвалила вибір Генкса та Аллена на головні ролі[80]. Кеннет Туран із газети Los Angeles Times заявив, що «голос Тома Генкса — один із найкращих»[81].
«Історія іграшок 2» також здобула загальне схвалення критиків. На Rotten Tomatoes 100 % критиків дали фільму позитивну оцінку на основі 147 відгуків, середній бал — 8,6 із 10. Rotten Tomatoes охарактеризував критичний консенсус так: «приголомшлива анімація та кумедні персонажі миттєво роблять цей мультфільм класикою». Роджер Еберт дав продовженню 3,5 з 4 зірок, додавши: «Я вже давно забув про іграшки, але „Історія іграшок 2“ нагадала мені про них»[82].
«Історія іграшок. Велика втеча» здобула всесвітнє визнання. Огляди сайту Rotten Tomatoes показали, що 99 % критиків дали мультфільму позитивну оцінку та середній бал 8,8 із 10[83]. У списку «Найкращих від Rotten Tomatoes» картина посідає четверте місце[84], а також є однією з найкращих робіт 2010 року[85]. Також в іншому списку від Rotten Tomatoes, «Вершки врожаю», картина має рейтинг 100 % на основі 39 відгуків[86][87]. На сайті Metacritic мультфільм на основі 39 оглядів отримав 92 зі 100 балів[88]. Журнал Time назвав «Історію іграшок: Велика втеча» найкращим фільмом 2010 року[89], а 2011 року — одним із «25 найкращих анімаційних фільмів»[90].
А. О. Скотт із The New York Times заявив: «Ця 15-річна епопея у трьох частинах про пригоди купи дурного пластикового мотлоху виявляється водночас довгим, меланхолійним роздумом про втрату, непостійність і цю благородну, вперту, дурну штуку під назвою кохання»[91]. Овен Ґліберман із Entertainment Weekly сказав: «„Історія іграшок. Велика втеча“ мене зачарувала й глибоко зворушила, я був вражений, що анімаційна комедія про пластикові іграшки може мати такий ефект»[92]. Англійський кінокритик Марк Кермод назвав «Історію іграшок: Велика втеча» «найкращим фільмом усіх часів і народів»[93]. Кінокритик видання Orlando Sentinel Роджер Мур, який поставив мультфільму 3,5 зірки з 4, написав, що «осліплювальна й страшенно сентиментальна „Історія іграшок. Велика втеча“ є темним і емоційним завершенням серії фільмів, що зробила студію Pixar відомою»[94].
«Історія іграшок 4», як і попередні частини, отримала широке визнання критиків. Рейтинг на сайті Rotten Tomatoes становить 97 % на основі 423 рецензій, з яких 411 — позитивні, решта 12 — негативні. Рейтинг глядачів — 94 %[95]. За даними агрегатора Metacritic, середня оцінка мультфільму — 84 бали зі 100 на основі 57 відгуків[96].
Видання
«Історія іграшок» вийшла на VHS-касетах і лазердисках 29 жовтня 1996 року без додаткових матеріалів[97]. За перший рік продали понад 21,5 мільйона VHS-копій[98]. 18 грудня 1996 року Disney випустила подарункове видання на лазердисках. 11 січня 2000 року надійшло в продаж колекційне видання «Золота колекція класики», до якого як бонус увійшов мультфільм «Олов'яна іграшка». Розпродали понад два мільйони копій[98].
На DVD-дисках «Історія іграшок» надійшла в продаж 17 жовтня 2000 року, деякі видання містили й другу частину. Того ж 17 жовтня вийшло колекційне видання під назвою «Ultimate Toy Box», що включало «Історію іграшок 1—2» та диск з бонусними матеріалами[98]. 6 вересня 2005 року, до 10-річчя виходу першої «Історії іграшок», надійшло видання з мультфільмами та додатковими матеріалами з коментарями Джона Лассетера[99]. Крім того, 23 березня 2010 року надійшла в продаж «Історія іграшок 2» на Blu-ray Disc[100].
«Історія іграшок. Велика втеча» надійшла в продаж 2 листопада 2010 року як стандартне DVD-видання. До додаткових матеріалів, окрім коментарів про створення сцен, увійшов трейлер анімаційного фільму «Тачки 2», що вийшов 2011 року[101]. За перший тиждень продали майже 4 мільйони копій[102]. 1 листопада 2011 року в Північній Америці вийшла 3D-версія на Blu-ray[103].
«Історія іграшок 4» вийшла на DVD, Blu-ray та Ultra HD Blu-ray 8 жовтня 2019 року. До додаткових матеріалів фізичних копій увійшли закулісні деталі та видалені сцени[104]. Дохід фільму від продажу на домашньому відео склав понад 56 мільйонів доларів, продано 2,8 мільйона копій, що робить його п'ятим найпродаванішим фільмом 2019 року[105].
Remove ads
Саундтрек
Узагальнити
Перспектива
«Історія іграшок»
Лассетер був проти того, щоб мультфільм нагадував мюзикл, як це стало з диснеївськими проєктами «Аладдін» та «Король Лев»[33]. Керівництво Disney відповіло, що «студія орієнтована на мюзикли», але вирішило домовитися з Лассетером[38]. Для створення музики обрали композитора Ренді Ньюмана. Згодом Лассетер так охарактеризував роботу Ньюмана: «Його композиції зворушливі, дотепні та сатиричні. Завдяки ним Ньюман створив емоційну основу для кожної сцени»[38].
Саундтрек випустила студія Walt Disney Records 22 листопада 1995 року. У чартах Billboard 200 саундтрек посів 94 місце[106].
«Історія іграшок 2»
Альбом із саундтреками випустила студія Walt Disney Records 9 листопада 1999 року. Автором музики й пісень знову став Ренді Ньюман. Наразі альбом на CD доступний лише в США, в іншому світі композиції можна завантажити в Інтернеті[107]. Окрім інструментальних композицій, до саундтреку увійшли дві нові пісні Ньюмана:
- «When she loved me» (укр. «Коли вона любила мене») у виконанні Сари Маклахлан. Пісня звучить у сцені спогадів Джессі про колишню господиню та розставання з нею. Композиція номінувалася 2000 року на премію «Оскар» у категорії «Найкраща пісня до фільму», але нагороду отримав Філ Коллінз за «You'll Be in My Heart» до мультфільму «Тарзан».
- «Woody's Roundup» (укр. «Загін Вуді») у виконанні групи Riders In The Sky, музична тема чорно-білого серіалу з Вуді, що звучить також у титрах.
«Історія іграшок. Велика втеча»
«Історія іграшок. Велика втеча» стала шостим повнометражним анімаційним фільмом для композитора Ренді Ньюмана після «Історії іграшок», «Пригод Фліка», «Історії іграшок 2», «Корпорація монстрів» та «Тачки». Студія Disney вирішила не випускати саундтрек на компакт-дисках, а зробити доступним для завантаження в Інтернеті у форматах MP3 та AAC. Це вже другий випадок, коли студія не видала альбом із композиціями з мультфільму (те саме сталося з «Вперед і вгору» 2009 року). Окрім інструментальних композицій, у «Історії іграшок» використали пісні Ґері Райта («Dream Weaver»), групи «Chic» («Le Freak») та Ренді Ньюмана («You've Got a Friend in Me»). У вступній сцені спочатку мала звучати пісня «Electric Eye» групи Judas Priest, але її замінили[108].
«Історія іграшок 4»
Автором саундтреку до мультфільму «Історія іграшок 4» став той самий Ренді Ньюман. Музику записували за участі оркестру з 104 осіб. Режисер заявляв, що без Ньюмана неможливо зробити четверту частину. Для музичних тем Бонні, Ґаббі Ґаббі та Дюка Бубумса Ньюман використав акордеони та мандоліни, щоб відобразити почуття й емоції персонажів. Для Вилкинса записали «другорядну тему». Ренді написав три нові пісні: оновлену версію «You've Got a Friend in Me», «I Can't Let You Throw Yourself Away» у виконанні самого Ньюмана та «The Ballad of the Lonesome Cowboy» у виконанні Кріса Стейплтона[109]:25. Пісня вийшла як сингл 5 червня 2019 року[110]. Сам саундтрек випустив лейбл Walt Disney Records 21 червня[109]:26.
Remove ads
Фільми, що вплинули на серію
- «Зоряні війни. Епізод V: Імперія завдає удару у відповідь»: сцена боротьби іграшок з імператором Зурґом, де несподівано з'ясовується, що він батько Базза[111].
- «Зоряні війни. Епізод VI: Повернення джедая»: персонаж Мега-Пупс скидає ведмедя Лотсо в сміттєвий бак[112].
- «Чарівник країни Оз»: викрадення Вуді[112].
- «Втеча з Шоушенка»: тема втечі іграшок із дитсадка «Сонечко»[113].
У масовій культурі
Узагальнити
Перспектива
Відеоігри
- 1996: Toy Story — відеогра для консолей Sega Genesis, Super Nintendo Entertainment System та портативної системи Game Boy. Розроблена компаніями Traveller's Tales та Disney Interactive. Поширенням японської версії займалася компанія Capcom.
- 1999: Toy Story 2: Buzz Lightyear to the Rescue — відеогра за мотивами мультфільму «Історія іграшок 2», продовження першої гри[114]. Видано для Nintendo 64, PlayStation, Dreamcast та Windows 95/98/ME. Згодом вийшла версія для Game Boy Color.
- 2000: Buzz Lightyear of Star Command — відеогра, розроблена Traveller's Tales та Activision, для PlayStation, Game Boy Color, Microsoft Windows та Dreamcast. Сюжет зосереджений на Баззі Рятівнику[115], який переслідує лиходіїв з різних телешоу.
- 2001: Toy Story Racer — відеогра за мотивами першої частини франшизи[116].
- 2009: Toy Story Mania!● — відеогра, розроблена Disney Interactive та Papaya Studio[117]. До гри додавалися дві пари 3D-окулярів.
- 2010: Toy Story 3: The Video Game — платформер за мотивами мультфільму «Історія іграшок. Велика втеча». У Північній Америці надійшла в продаж 31 жовтня 2010 року, окремі релізи — 2 листопада 2010 року[118][119].
- 2010: Shūtingu Bīna: Toy Story 3: Woody to Buzz no Daibōken! — реліз лише в Японії[120].
Програмне забезпечення та товари
1996 року вийшло дитяче програмне забезпечення (для користувачів ПК старше 7 років) Disney's Animated Storybook: Toy Story та Disney's Activity Center: Toy Story для Windows та Mac OS. Disney's Animated Storybook: Toy Story стало найпродаванішим — реалізовано понад півмільйона копій[121].
Зображення персонажів «Історії іграшок» стали популярними брендами харчових продуктів, іграшок, одягу[122]. Зокрема, фігурок Базза Рятівника та Вуді продали понад 25 мільйонів[76].
Тематичні атракціони
За мотивами серії фільмів створено тематичні атракціони в парках розваг кількох країн світу:
- Buzz Lightyear attractions (Флорида, США)[123];
- Buzz Lightyear Astro Blasters (Гонконг, Китай)[124];
- Buzz Lightyear's AstroBlaster (Флорида, США)[125];
- Toy Story Midway Mania! (Флорида, США)[126][127];
- Toy Story Playland (Гонконг, Китай та Париж, Франція)[128][129];
- World of Color (Анагайм, Каліфорнія)[130].
Спін-офи
- «Базз Рятівник із зоряної команди» — мультсеріал студії Disney Television Animation. Транслювався на каналах UPN та ABC з 2 жовтня 2000 по 13 січня 2001 року. За два сезони показали 65 епізодів. Центральний персонаж — Базз Рятівник[115].
- «Базз Рятівник із зоряної команди: Пригоди починаються» — мультфільм студії The Walt Disney Company. Вийшов 8 серпня 2000 року на відео. Центральний персонаж — Базз Рятівник, який бореться проти Імператора Зурґа. За перший тиждень після виходу продали понад три мільйони VHS-касет та DVD-дисків[131][132].
- «Базз Рятівник» — анімаційний фільм. Анонсований 10 грудня 2020 року як спін-оф, що показує космічне походження персонажа Базза Лайтера, якого озвучив Кріс Еванс замість Тіма Аллена. Вийшов у прокат 17 червня 2022 року[133][134].
Короткометражні фільми
- «Hawaiian Vacation» — анімаційний фільм 2011 року режисера Ґері Райдстрома. Дія відбувається після подій третьої частини. Про вихід оголосили 17 лютого 2011 року, Лі Анкрич сказав: «Ми вирішили випустити цей короткометражний фільм з персонажами „Історії іграшок“. Ним ми хочемо показати, що герої живі, вони не пішли назавжди». Показ відбувся 24 червня 2011 року перед прем'єрою «Тачки 2»[135][136][137].
- «Small Fry» — анімаційний короткометражний мультфільм 2011 року режисера Енгуса Маклейна. Показ — 23 листопада 2011 року перед прем'єрою «Маппет-шоу»[138]. За сюжетом Базз потрапляє до ресторану швидкого харчування з іншими іграшками з дитячих наборів, а його місце намагається зайняти двійник.
- «Partysaurus Rex» — анімаційний короткометражний мультфільм 2012 року режисера Марка Волша. Через Бонні Рекс опиняється у ванній з новими знайомими. Йому доведеться довести всім, що він не нудьга і готовий до справжнього весело та запальної вечірки.
- «Історія іграшок: Страшилка» — 21-хвилинний анімаційний короткометражний мультфільм 2013 року режисера Енгуса Маклейна[139][140].
- «Toy Story That Time Forgot» — 21-хвилинний короткометражний мультфільм 2014 року режисера Стіва Перселла. За сюжетом Базз, Вуді, Рекс і Тріксі потрапляють до чужого дому, де їм доводиться протистояти агресивним і небезпечним іграшкам-динозаврам.
- «Lamp Life» — 7-хвилинний анімаційний короткометражний мультфільм про місцезнаходження Бо Піп між від'їздом і возз'єднанням з Вуді між подіями «Історії іграшок 2» та «Історії іграшок 4». Вийшов на Disney+ 31 січня 2020 року[141].
Remove ads
Нагороди та номінації
Узагальнити
Перспектива
«Історія іграшок» (1995) була тричі номінована на премію «Оскар» у категоріях «Найкращий оригінальний сценарій», «Найкраща музика до фільму» та «Найкраща оригінальна пісня» («You've Got a Friend in Me» композитора Ренді Ньюмана)[142]. Джон Лассетер отримав спеціальний приз від Американської кіноакадемії за «розвиток і застосування нових методів, що дозволили створити перший повнометражний комп'ютерний мультфільм»[143]. 1996 року мультфільм отримав дві премії «Золотий глобус» у категоріях «Найкращий фільм» та «Найкраща оригінальна пісня». 1997 року «Історія іграшок» номінувалася на премію BAFTA у категорії «Найкращі візуальні ефекти».
«Історія іграшок 2» отримала премію «Золотий глобус» у категорії «Найкращий фільм — комедія або мюзикл» та номінацію на премію «Оскар» за найкращу оригінальну пісню «When She Loved Me» у виконанні Сари Маклахлан[144].
«Історія іграшок. Велика втеча» виграла дві премії «Оскар» у категоріях «Найкращий анімаційний повнометражний фільм» та «Найкраща оригінальна пісня» «We Belong Together»; також номінувалася ще в трьох категоріях, включно з «Найкращий фільм», «Найкращий адаптований сценарій» та «Найкращий звуковий монтаж»[145]. Мультфільм також отримав премію «Золотий глобус»[146] та BAFTA[147] у категорії «Найкращий анімаційний фільм».
«Історія іграшок 4» номінована на дві премії «Оскар» у категоріях «Найкращий анімаційний повнометражний фільм» та «Найкраща оригінальна пісня» «I Can't Let You Throw Yourself Away»[148]. Це перша анімаційна франшиза, що виграла премію в категорії «Найкращий анімаційний повнометражний фільм» двічі. Також це перша анімаційна франшиза, де всі фільми номіновані в одній категорії (Оригінальна пісня). Фільм також номінований на «Золотий глобус» у категорії «Найкращий анімаційний фільм»[149] (але програв мультфільму Laika «Містер Лінк: Загублена ланка еволюції») та на премію Найкращий анімаційний фільм[150] Британської академії кіно.
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads