Італійська окупація Майорки

Італійська окупація Майорки відбулася в 1936—1939 під час Громадянської війни в Іспанії. Фашистська Італія вступила у війну в 1936 з метою анексії Балеарських островів і Сеути та створення на їх території держави-сателіта^[1]. Італія прагнула захопити Балеарські острови, оскільки вони, маючи стратегічне положення, пов'язували Францію й її колонії в Північній Африці, а також Гібралтар і Мальту^[2]. У результаті операції італійцями були захоплені важливі аеропорти (Алькудіа, Пальма) і порти (Пальма))^[3].

Majorca Майорка
1936 – 1939
Прапор Герб
Майорки: історичні кордони на карті Балеарські острови під час Громадянської війни в Іспанії. Майорка розташована в центрі. блакитним: терен під владою Італійських/Франкістських військ. Сірим: терен під владою Другої Іспанської республіки
Столиця	Пальма
Мови	Італійська іспанська
Форма правління	Окупація
Проконсул
• 1936	Арконовальдо Бонаккорсі
Історичний період	Інтербелум
• Засновано	1936
• Ліквідовано	1939
Населення
Попередник Наступник Друга Іспанська республіка Франкістська Іспанія

Арконовальдо Бонаккорсі проїзджає повз інститут м. Пальма-де-Мальорка, 1936

Історія

За деякий час до офіційного початку втручання Італії у громадянську війну в Іспанії була послана диверсійна група під командуванням лідера чорносорочечників Арконовальдо Бонаккорсі, яка висадилася на острові Майорка та захопила його^[4]. Після захоплення острова Бонаккорсі був призначений проконсулом Балеарських островів^[4]. Він оголосив Майорку безстроковим володінням Італії^[5]. Бонаккорсі був ініціатором жорстокого терору на Майорці, в результаті якого було розстріляно понад 3 000 осіб (здебільшого — комуністів), включаючи всіх ув'язнених^[5]. Захопивши Пальму-де-Майорку, Бонаккорсі перейменував головну вулицю на Римську (італ. Via Roma) і встановив на ній пам'ятники Римському орлу^[6]. Пізніше за доброчинну діяльність на острові був нагороджений медалями^[4].

Майорка стала авіабазою для Італійських ВПС, що здійснювали нальоти на прибережні міста материкової Іспанії, контрольовані військами республіканців^[7]. Спочатку на Майорці базувалося незначна кількість літаків (бомбардувальників), щоб уникнути збройних сутичок з Великою Британією і Францією^[8]. Проте Антанта не вжила ніяких дій щодо Італії, і на острові були розгорнуті 12 літаків, один з яких пілотував син Беніто Муссоліні — Бруно^[8]. До січня 1938 чисельність Італійських ВПС на Балеарських островах збільшилася в 2 рази, а в зв'язку з цим почастішали її нальоти на кораблі країн-інтернаціоналістів, які йшли з військовою допомогою для республіканців^[9].Збільшення чисельності італійських бомбардувальників на острові, числа нальотів на порти республіканців і на інтернаціоналістські кораблі були оцінені урядом Франції як провокаційні^[8].

11 (або 12) квітня 1939, після перемоги Франко в громадянській війні та вторгнення італійських військ в Албанію, Муссоліні віддав наказ про виведення військ з Іспанії^[10]. Приводом до віддання цього наказу послужило швидке захоплення військами Гітлера Чехословаччини (оскільки Італія не змогла здобути значних територій в Чехословаччині) і початок підготовки військ до вторгнення в країни Східної Європи.^[10]