Абель Рудольф Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абель.

Рудольф Іванович Абель, він же Мартін Колінз, він же Марк, він же Еміль Ґолдфус^[8] (справжнє ім'я Вільям Генріхович Фішер; 11 липня 1903(19030711), Ньюкасл, Велика Британія — 15 листопада 1971, Москва, РРФСР) — радянський розвідник, співробітник IV управління НКВС, пізніше полковник КДБ. З 1948 року працював в США, в 1957 році був заарештований. 10 лютого 1962 був обміняний на збитого над СРСР пілота американського розвідувального літака U-2 Ф. Г. Пауерса та американського студента-економіста Фредеріка Прайора.

Абель Рудольф Іванович
Ім'я при народженні	англ. William August Fisher[1]
Псевдо	Andrew Kayotis[2], Emil Robert Goldfus[2], Martin Collins, Robert Callan, MARK, ALEГ, ARACH і Rudolf Abel[2]
Народився	11 липня 1903(1903-07-11)[3][4]  Ньюкасл-апон-Тайн, Нортамберленд, Англія, Велика Британія[5]
Помер	15 листопада 1971(1971-11-15)[3][4] (68 років)  Москва, РРФСР, СРСР[6]  ·рак легень
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Велика Британія  СРСР  Сполучене Королівство
Національність	німці[2]
Діяльність	шпигун, агент, військовослужбовець, офіцер, радіотехнік
Галузь	спецслужба[d][7] і радіоелектроніка[7]
Alma mater	Whitley Bay High Schoold
Знання мов	англійська, російська[7], німецька, польська і їдиш
Учасник	німецько-радянська війна і Холодна війна
Військове звання	полковник
Батько	Henry Fisherd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син російських німців, політемігрантів. Батько був активістом партії більшовиків, був знайомий з Леніним, виконував різноманітні партійні завдання за кордоном. Після більшовицького жовтневого перевороту повернувся до РРФСР.

Молодий Вільям Фішер мав чималий талант маляра; розпочав свою кар'єру в органах держбезпеки СРСР в 1927 році. Працював у Комінтерні, перекладачем в органах радянської розвідки і контррозвідки. Під час другої світової війни як радист і знавець німецької мови брав участь у «радіоіграх» проти німецького абверу.

Після війни був нелегально засланий до США, де під прикриттям біографії-легенди «єврейського біженця з Литви» та під фальшивим прізвищем «Ґолдфус» відкрив у Нью-Йорку фотоательє, яке слугувало ланкою зв'язку у радянській шпигунській мережі в США.

Рудольф Абель в ув'язненні. 1957

У 1957 році заарештований у США та засуджений американським судом до 30 років каторги. Згідно з офіційною радянською версією, Абеля-Фішера видав молодий співробітник радянської резидентури в США радист Рейно Хейханен. Після свого арешту Абель-Фішер начебто не пішов на співробітництво зі слідством («не зрадив СРСР» та «не пішов на перевербовку») — не назвав своє справжнє ім'я та громадянство та не видав американським слідчим жодного з інших радянських агентів. У 1962 році Абель-Фішер був переданий СРСР у результаті обміну на американського пілота Ф. Пауерса, розвідувальний літак якого 1 травня 1960 року було збито у радянському повітряному просторі^[9].

Після повернення до СРСР далі працював в апараті КДБ, до оперативної роботи його більше не допускали. Також і відкрито на публіці він ніколи не з'являвся. Лише одного разу зробив коротку передмову в радянському шпигунсько-патріотичному трилері «Мертвий сезон». У 1990 була видана поштова марка з його портретом і фальшивим «ім'ям». Справжнє ім'я за радянської доби так і не було розсекречено та оприлюднено. Фішеру-Абелю також не було підвищене його військове звання до генерал-майора.

Помер від раку легенів (багато курив).

У мистецтві

У 1968 році в СРСР на кіностудії "Ленфільм" було знято двосерійний художній фильм «Мертвий сезон», присвячений діяльності Рудольфа Абеля (у головній ролі Донатас Баніоніс).

Історію ув'язнення та обміну Абеля на Пауерса та Прайора показано в фільмі Стівена Спілберга «Міст шпигунів» (2015).

Див. також

• Агентурна розвідка
• Міст шпигунів