Абрамов Андрій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамов.

Абра́мов Андрі́й Васи́льович (5 грудня 1935, Іжевськ — 4 травня 1994) — один із найсильніших боксерів-важковаговиків 1950-60-их років. Заслужений майстер спорту СРСР (1958), чемпіон Європи (1957, 1959, 1961), срібний призер першості Європи (1963), учасник 17-их Олімпійських ігор в Римі (1960), чемпіон СРСР (1957, 1958, 1960—1963).

Абрамов Андрій Васильович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР  Росія
Народження	5 грудня 1935(1935-12-05)  Іжевськ, Кіровський край, РСФРР, СРСР
Смерть	4 травня 1995(1995-05-04)[1] (59 років)
Поховання	Долгопрудненське кладовище
Зріст	180 см
Вага	100 кг[2]
Спорт
Країна	СРСР  Росія
Вид спорту	бокс
Тренери	В. П. Прокоп'єв, К. К. Бірко
Нагороди

Спортивні медалі
Бокс
Представник  СРСР
Чемпіонат Європи з боксу
Золото	1957 Прага	Важка вага
Золото	1959 Люцерн	Важка вага
Золото	1961 Белград	Важка вага
Срібло	1963 Москва	Важка вага

Похований на Долгопрудненському кладовищі Московської області.

Аматорська кар'єра

Андрій Абрамов — вихованець секції боксу Іжевського машинобудівного заводу (тренер — В. П. Прокоп'єв). В подальшому виступав за ЦСКА під керівництвом заслуженого тренера СРСР К. К. Бірка.

1957 року на чемпіонаті Європи здобув чотири перемоги, у тому числі у півфіналі над Йозефом Немецем (Чехословаччина) та у фіналі над Васіле Маріушан (Румунія), і став чемпіоном Європи.

1959 року повторив успіх, здобувши чотири перемоги, у тому числі у фіналі над Девідом Томасом (Англія).

На Олімпійських іграх 1960 Андрій Абрамов переміг Мануеля Гарсію (Іспанія), а у чвертьфіналі програв майбутньому чемпіону Франко Де Пікколі (Італія) — 0-5.

На чемпіонаті Європи 1961, здобувши три перемоги, став триразовим чемпіоном Європи.

На чемпіонаті Європи 1963 Абрамов завоював срібну медаль, після трьох перемог програвши у фіналі Йозефу Немецю (Чехословаччина).