Абрамов Віктор Прокопович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамов.

Ві́ктор Проко́пович Абра́мов (*4 вересня 1940, Львів — †7 травня 2016, Вінниця) — український живописець, графік. Член Національної спілки художників України з 1993 року. Працював у галузі станкового та монументального живопису, графіки.

Абрамов Віктор Прокопович
Народження	4 вересня 1940(1940-09-04)  Львів, Українська РСР, СРСР
Смерть	7 травня 2016(2016-05-07) (75 років)
	Вінниця, Україна
Національність	українець
Країна	Україна
Жанр	живопис, графіка
Навчання	Одеське державне театрально-художнє училище (1961), Харківський державний художньо-промисловий інститут (1970)
Діяльність	художник-гравер
Напрямок	сюрреалізм
Роки творчості	1972—2016
Вплив	Сальвадор Далі
Член	Національна спілка художників України
Твори	«Під зірками Балкан» (графічний цикл, 1983), «Несебр» (1984), «Храм Спокою», «Ранкова мара» (обидві — 1992), «Венеція — фата морґана», «Карнавал», «Імператор» (усі — 1993), «Тенета Монмартру», «Парижанка», «Храм Добра», «Храм Філософа», «Місто» — триптих (усі — 1994), «Коні та сфінкс», «Таємниця» — триптих, «Лицедійство» (усі — 1995), «Ігрище», «Античний берег», «Єгипетський берег» — диптих (усі — 1996), «Феномен Далі», «Видіння Далі», «Синдром Ікара» (усі — 1997), «Ілюзіон» (1998), «Храм покаяння», «Дзеркало», «Перші християни» (усі — 1999), «Нотр-Дам, що спить» (1994), «Згадка про Барселону» (2000—2003), «Ігри Сальвадора Далі» (2006).

Біографія

1961 року закінчив Одеське державне театрально-художнє училище. Працював художником-декоратором у Маріупольському драматичному театрі, дизайнером на Пензенському заводі годинників (РФ, 1970—1971). 1970 року закінчив Харківський державний художньо-промисловий інститут, відділення промислової графіки. З 1972 року — графік, монументаліст Вінницького художньо-промислового комбінату.
Учасник обласних та всеукраїнських виставок з 1987 року, міжнародних Артфестивалів у Києві — 1996–1998 роках. Персональна виставка — Вінницький обласний художній музей, 1997 рік.

Здійснив творчі поїздки до Італії (1993 рік), Франції (1994 рік), Єгипту (1995), Іспанії, Греції (1997), Єгипту (1998).

	Унікальність живопису Абрамова в тому, що він є складний для розуміння і одночасно красивий і привабливий для сприйняття – подобається багатьом, але розуміють його далеко не всі. В протилежність багатьом сюрреалістам минулого, котрі сповідували нерідко активну агресію, психологічне напруження, Віктор Абрамов демонструє м'який, комфортний живопис, образи, сюжетні композиції асоціюються з добром, мудрістю, духовним світлом. Кожна його робота – це полігранний твір з оригінальною ідеєю, вишуканою композицією. Вабить до фізичного з ним контакту – бере хіть торкнутися, відчути поверхню полотна на дотик. Роботи Абрамова пишуться довго і стають естетично вишуканими не просто і не скоро, вони мають свій тривалий термін визрівання і набувають не тільки художньої, але й матеріальної цінності]].
— Володимир Єрмольєв[1]

За життя створено понад 1000 полотен. Твори зберігаються у Вінницькому обласному художньому музеї, приватних колекціях, у тому числі закордоном.