Абрамов Олександр Іванович (письменник)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамов.

Олекса́ндр Іва́нович Абра́мов (рос. Алекса́ндр Ива́нович Абра́мов, 1900, Москва — пом.1985, Москва) — російський радянський письменник-фантаст, кіносценарист та театральний критик. Більшість своїх фантастичних творів написав у співавторстві з сином Сергієм Абрамовим.

Олександр Іванович Абрамов
рос. Александр Иванович Абрамов
Ім'я при народженні	Александр Иванович Абрамов
Народився	1 грудня 1900(1900-12-01)[1]  Москва, Російська імперія[1]
Помер	4 березня 1985(1985-03-04)[1][2] (84 роки)  Москва, СРСР[1]
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Вищий літературно-художній інститутd
Знання мов	російська
Мова творів	російська
Роки активності	1926–1985
Напрямок	проза
Жанр	фантастична повість, роман, оповідання, сценарій
Magnum opus	«Вершники нізвідки»
Членство	СП СРСР
Діти	Абрамов Сергій Олександрович

Біографія

Олександр Абрамов народився у 1900 році в Москві. Він закінчив московський Інститут іноземних мов, а пізніше також і Літературний інститут імені Брюсова. Після завершення навчання працював у редакціях журналів «Интернациональная литература» і «Театр», а також у газеті «Вечерняя Москва». У 1926 році вперше опублікував фантастичний твір — повість «Загибель шахів». На тривалий час відійшов від фантастики, близько 40 років займався літературною критикою, а також писав кіносценарії та реалістичні твори в дусі тогочасних виробничих романів. Під впливом свого сина Сергія у 60-х роках ХХ століття Абрамов-старший повертається до фантастичної літератури, та пише фантастичні твори у співавторстві із сином. Першим їх спільним твором стала повість «Ходіння за три світи». Більшість їх спільних творів витримана в дусі фантастики соціалістичного реалізму, розповідає про контакти з іншопланетними цивілізаціями, у тому числі їх найкращі твори — трилогія «Вершники нізвідки» (до якої входять однойменний роман та романи «Рай без пам'яті» і «Час проти часу») і роман «Селеста-7000», а також про подорожі в паралельні світи.

Помер Олександр Абрамов у 1985 році в Москві.

Переклади

Твори Олександра і Сергія Абрамових перекладені кількома іноземними мовами, зокрема англійською, французькою та польською.

Бібліографія

Самостійні твори

• Гибель шахмат, 1926
• Бумажник из жёлтой кожи, 1926
• Я ищу Китеж-град, М., 1982
• Когда скорый опаздывает, 1962
• Прошу встать!, 1963
• Белые начинают, 1982
• Последняя точка, 1983
• Бал, 1985

У співавторстві із сином

• Хождение за три мира, 1966
• Новый Аладдин, 1966.
• Глаза века, 1967
• Четыре цвета памяти, 1967
• Фирма «Прощай, оружие!», 1968
• Рай без памяти, 1968.
• Джинн из лазури, 1970
• Селеста-7000, 1971
• Очень большая глубина, 1971
• Огневки, 1972
• Все дозволено, 1973
• Человек, который не мог творить чудеса, 1974