Абрамов Олександр Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Абрамов; Абрамов Олександр.

Олександр Вікторович Абрамов (16 січня 1964(1964-01-16) , Москва ) — радянський та російський альпініст, спортивний тренер та функціонер. Президент російського «Клубу 7 вершин». 13-разовий підкорювач Евересту, тричі виконав програму «Сім вершин».

Олександр Вікторович Абрамов
Народився	16 січня 1964(1964-01-16) (61 рік) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР,  Росія
Місце проживання	Москва (Росія)
Діяльність	альпініст, гірський провідник, керівник Альпклубу 7 Вершин
Знання мов	англійська і російська
Членство	7 Summits Mountaineering Clubd, Російське географічне товариство і Буревісник (1991)
Мати	Абрамова Майя Василівна
У шлюбі з	Людмила Коробешко
Діти	Абрамов Максим Олександрович
Нагороди	Майстер спорту СРСР
Сайт	7vershin.ru/guides/1/summary/
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 16 січня 1964 року в Москві^[1].

З 1971 по 1981 рік навчався у школі №494 в Москві.

З 1981 по 1986 рік навчався на енергофізичному факультеті (ЕФФ) Московського енергетичного інституту.

Альпіністська кар'єра

Початок спортивної кар'єри

Посвідчення МС СРСР з альпінізму Абрамова Олександра Вікторовича

У 1981 році розпочав займатися альпінізмом у альпіністському клубі МЕІ. Того ж року вступив до добровільного спортивного товариства «Буревісник».

19 вересня 1982 року отримав значок «Альпініст СРСР». Перше сходження з відзнакою здійснив у альптабірі «Баксан» на вершину Мукал (3908 м. над рівнем моря).

30 квітня 1991 року отримав звання «Майстер спорту СРСР з альпінізму».

Найвизначніші сходження

Організатор експедицій і сходжень понад 20 років. На рахунку Абрамова понад 200 сходжень різної складності у десятках країн (Чехословаччина, СРСР, Франція, Швейцарія, США, Аргентина, Індонезія, Танзанія, Непал, Гвінея, Австралія, Нова Зеландія, Китай). Серед них:

• 50 сходжень на Ельбрус у ролі гіда;
• 17 гімалайських експедицій;
• 12 сходжень на Еверест.^[2]

15 грудня 2005 року Абрамов увійшов до «Клубу семи вершин», завершивши програму підкорення семи найвищих точок планети на різних континентах (зокрема масив Вінсон).^[3]

• 2022 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Непал (11-е особисте сходження)
• 2021 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Непал
• 2019 рік — унікальний проєкт "Сім вершин за сім місяців" (181 день)
• 2019 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2018 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
• 2018 рік — керівник успішної експедиції на Альпамайо (Перу).
• 2018 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2017 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
• 2017 рік — керівник успішної експедиції на Альпамайо (Перу).
• 2017 рік — керівник успішної експедиції на Манаслу (Непал).
• 2017 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2016 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м)
• 2016 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
• 2016 рік — керівник успішної експедиції на Охос дель Саладо (Чилі).
• 2016 рік — керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2015 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м).
• 2015 рік — керівник експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет. (не зійшли на вершину через землетрус).
• 2014 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
• 2014 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2013 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
• 2013 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2012 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
• 2012 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2011 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
• 2011 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2010 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2010 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
• 2010 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2009 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м) і на Південний полюс.
• 2009 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2008 рік — керівник успішної експедиції на Піраміду Карстенс (4884м), Індонезія.
• 2008 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
• 2007 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
• 2007 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2006 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
• 2006 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2005 рік — керівник успішної експедиції на Масив Вінсона (4897м), Антарктида.
• 2005 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2004 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2004 рік — керівник нової успішної експедиції на Аконкагуа(6967м), Аргентина.
• 2004 рік — керівник експедиції на Костюшко (2228м) та пік Кука (3800м), Австралія й Нова Зеландія.
• 2003 рік — керівник нової успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 2003 рік — керівник успішної експедиції на Арарат (5137м), Туреччина
• 2001-2002 роки — скельні та льодові сходження в Європі та Африці. Зйомки у програмі Російський Екстрім. Початок створення Клубу 7 Вершин
• 2000 рік – керівник успішної експедиції на Еверест (8848м), Китай, Тибет.
• 1999 рік – керівник сходження на Чо-Ойю (8201м), Китай, Тибет – 3-є місце на Чемпіонаті Росії.
• 1999 рік — керівник сходження на Кюкюртлю (4600м) за маршрутом 6Б к.т. – 3-є місце на Чемпіонаті Росії.
• 1998 рік – сходження на п. Хан Тенгрі (7010м).
• 1997 рік – керівник зимового сходження на г. Ушба (4700м), маршрут 6А к.т.
• 1997 рік – учасник експедиції на г. Лхоцзе Середня (8411м).
• 1996 рік – керівник сходження на г. Аконкагуа (6970м), Південна Америка, Аргентина.
• 1995 рік – керівник сходження на г. Кіліманджаро (5900м), Танзанія, Африка. Було пройдено новий маршрут на Breach Wall.
• 1995 рік – керівник зимового сходження на г. Монблан (4810м), Шамони, Франція.
• 1995 рік – керівник першого російського сходження на «Пирамиду Карстенс» (4800м), о. Папуа Нова Гвінея.
• 1995 рік – керівник сходження на Ель Капітан, Йосеміти, США, за маршрутом The Nose.
• 1994 рік – початок проєкту «7 Вершин». Керівник успішної експедиції на г. Мак-Кінлі (6100м), США, Аляска.
• 1993 рік – учасник експедиції на г. Еверест (8848м), Непал, до висоти 8000м.
• 1992–1994 роки – професійний гірський гід у турфірмі «Пілігрим». Керував близько 10 групами фірми “REI” (США) на Ельбрусі (5642м). Керував 3 групами з Німеччини та Австрії на п. Корженєвської (7105м) та п. Комунізма (7495м).

Готував першу словацьку експедицію на Північний полюс, а також кінні походи для «REI» на Кавказі.

Рекорди та досягнення

Перший серед російських альпіністів, який двічі виконав програму «Сім вершин». 12-разовий підкорювач Евересту та 15-разовий керівник успішних експедицій на Еверест. Власник європейського рекорду за кількістю найуспішніших експедицій і сходжень.^{[джерело не вказане 1043 дні]}.

Олександр Абрамов із сертифікатом рекорду Європи за найбільшою кількістю успішних експедицій та особистих сходжень на Еверест

Тренерська діяльність

У 2001 році тренер збірної команди Москви з альпінізму, яка стала чемпіоном Росії.

Змагальна діяльність

1991 року Чемпіон СРСР з альпінізму (зимовий клас) — пік Вільна Корея на північній стіні (6А).^[2]

1991 року срібний призер чемпіонату СРСР серед військовослужбовців (висотно-технічний клас) — пік Енгельса (6Б).^[2]

1997 року абсолютний чемпіон Москви з льодолазіння (швидкість, складність).

1998 року Чемпіон Москви з льодолазіння (швидкість).

1998 року бронзовий призер чемпіонату Росії з льодолазіння (швидкість).

1998 року срібний призер чемпіонату Росії з альпінізму (зимовий клас) — Аксу Головна (6А), перше зимове сходження.

Спеціальні проєкти

1997 року керівник альпіністської частини сходження на східну вершину Ельбрусу на автомобілі «Land Rover».^[4] 2017 року, разом із російським альпіністом Олегом Савченком, організував експедицію «Еверест. 8300. Точка неповернення» для капсулювання тіл альпіністів, які загинули на Евересті.^[5]

Громадська діяльність

Членський квиток Російського географічного товариства на ім'я Олександра Абрамова

У 2000 році брав участь у телешоу «Екстремальні ситуації» Миколи Фоменка на НТВ, пройшов два етапи «Повітря» й «Вода» та вибув на етапі «Земля»^[6].

Нині працює інструктором альпінізму, гірським гідом і висотним кінооператором. Займає такі посади^[2]:

• Голова тренерської ради Федерації альпінізму та скелелазіння Москви;
• Голова комітету з льодолазіння Москви;
• Заступник голови комітету з льодолазіння Росії;
• член Російського географічного товариства (з 17 лютого 2014 року).

З 2011 року — член російської «Асоціації гірських гідів».^[7]

Є автором проєктів «Ризик» (сходження російських альпіністів у межах програми «Семи вершин») та ТОВ «Клуб 7 вершин» (комерційна організація та об'єднання альпіністів)^[2].

Інциденти

У 2005 році Абрамов зазнав збройного нападу в Гімалаях. Під час громадянської війни в Непалі він у складі експедиції на Еверест їхав до Тибету. На гірській дорозі, за 100 кілометрів від Катманду, до автомобіля, в якому знаходилися Абрамов разом з іншим альпіністом Сергієм Каймачніковим, маоїсти кинули гранату. Абрамов отримав близько десяти осколкових поранень у ноги. Каймачнікову сильно пошкодило стопу лівої ноги, він отримав численні осколкові поранення правої ноги та лівої руки, а також втратив понад два літри крові. Обох врятував військовий вертоліт, який за 15 хвилин доправив їх до госпіталю в Катманду, де їм терміново зробили операції. Каймачнікова, який перебував у важкому стані, транспортували до Москви.

26 липня 2010 року Абрамов потрапив в авіакатастрофу на Кавказі. Під час польоту до гори Кюкюртлю з метою здійснення стрибка з парашутом разом із Валерієм Розовим, Андрієм Волковим, Сергієм Ларіним, Олексієм Овчинниковим і Сергієм Фурсовим, вертоліт зазнав аварії на висоті близько 5000 метрів.

Бібліографія

• Абрамов Александр, Ельков Александр, Штиль Евгений «7 вершин мира: Наука путешествовать» – М.: Ниола-Пресс, 2009. — 320 с. ISBN 978-5-366-00403-9
• Абрамов Александр, Ельков Александр, Штиль Евгений, Коробешко Людмила «7 Вершин по-РУССКИ!» – М.: Маска, 2018. — 228 с. + 2 цв. вкл. ISBN 978-5-906955-79-1
• Абрамов Александр «Ген высоты. Откровенная история десятикратного восходителя на Эверест» – Бомбора, 2022 — 240 с. ISBN 978-5-04-114013-7.

Особисте життя

• мати Абрамова Майя Василівна (15 серпня 1930 року народження), інженер-конструктор.
• дружина Коробешко Людмила Сергіївна (30 липня 1974 року народження), російський спортсмен, альпініст і лінгвіст, Директор російського Альпклубу «7 Вершин», напарниця Олександра у багатьох сходженнях (тричі підкоряла Еверест).
• син Абрамов Максим Олександрович (9 січня 2002 року народження).

Володіння мовами

Володіє англійською та російською мовами.