Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Абрамченко Андрій В'ячеславович
міський голова Ізмаїла з 2010 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Андрій В'ячеславович Абрамченко (нар. 11 лютого 1965, Ізмаїл, Одеська область) — міський голова Ізмаїла (Одеська область), від 2010 року.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Андрій Абрамченко народився 11 лютого 1965 року в Ізмаїлі.
У 1986 році закінчив Ленінградське вище зенітно-ракетне командне училище за фахом інженер з експлуатації радіоелектронних засобів. Потім служив в Середньоазіатському військовому окрузі, вчився на Вищих Курсах військової контррозвідки КДБ СРСР в Новосибірську, працював у Міністерстві національної безпеки Молдови.
Від 2003 року Андрій Абрамченко очолює приватне підприємство «Торговельна група „Бриз“» і ТОВ «Райенерго-Ізмаїл». Також Андрій Абрамченко — президент футбольного клубу «Бриз», який 2010 року вперше став бронзовим чемпіоном України з міні-футболу.
Був членом партії «Сильна Україна». Балотувався на посаду мера Ізмаїла 2006 року[1], а також на зірваних серпневих виборах 2010 року; відтак на місцевих виборах 31 жовтня 2010 року. Висунутий від партії «Сильна Україна», Андрій Абрамченко переміг на виборах міського голови Ізмаїла, набравши 39,7 % голосів. За даними Ізмаїльського тервиборчкому, оголошеними 5 листопада 2010 року, його перевага над представником Партії регіонів Сергієм Павлухіним, що зайняв друге місце, склала майже 20 % голосів[2].
2012 року, після ліквідації партії «Сильна Україна», прийнятий до Партії регіонів[3]. 2015 року вдруге обраний мером Ізмаїла (висунутий Блоком Петра Порошенка «Солідарність»), за нього проголосувало 94,52 % виборців[4].
2020 року переобраний на посаді міського голови Ізмаїла. Балотувався від партії "Слуга народу", набрав 81,51% голосів виборців[5].
Remove ads
Трудова діяльність
1986-1993 р. - служба в Середньоазіатському військовому окрузі; робота в Міністерстві національної безпеки Молдови;
1993-1997 р. - менеджер із зовнішньоекономічної діяльності АТ «Аго-Дачія» (Молдова);
1993-2002 р. - генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер»;
з 1995 р. - директор товариства з обмеженою відповідальністю «Старт»;
з 2003 р. - директор приватного підприємства «Торгова група «Бриз»;
з 2010 р. - директор товариства з обмеженою відповідальністю «Райенерго-Ізмаїл».
Remove ads
Нагороди
- Медаль Святителя Інокентія Одеського I ступеня УПЦ МП (8 травня 2015)[6][7]
- Почесна відзнака Одеської обласної ради (2017)
- Почесна грамота Одеської обласної державної адміністрації (2017)
- Почесна відзнака Одеської обласної ради (2017)
- Орден «За заслуги» III ступеня (7 грудня 2018) — За вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[8]
- Грамота Верховної Ради України (2018)
- Почесна грамота Одеської обласної державної адміністрації (2019)
- Грамота Служби безпеки України (2021)
- Почесна відзнака голови Одеської обласної державної адміністрації (2021)
- Почесна грамота Верховної Ради України (7 грудня 2021) — За вагомий особистий внесок в утвердження засад місцевого самоврядування, соціально-економічний розвиток територіальної громади, активну громадську діяльність, сумлінну працю та високий професіоналізм[9][10]
- Подяка Прем'єр-міністра України (28 червня 2022) — За сумлінне виконання службових обов'язків, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України[11]
- Орден «За заслуги» II ступеня (23 серпня 2023) — За значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку[12]
- Подяка 3-ї окремої штурмової бригади (5 жовтня 2024) — За вагомий внесок у підвищення боєздатності 3-ї окремої штурмової бригади та майбутню перемогу України у війні за незалежність[13]
Виноски
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads